Дискусійні проблеми історії Закарпаття 1944-1950 рр. у розрізі усної історії (за матеріалами етнографічної практики студентів історичного факультету УжНУ 2015 р.)

Abstract

Історична пам'ять може містити багато інформації, яка, здавалось би, назавжди втрачена. Однак на теренах вітчизняної історичної науки свідчення інформантів, за винятком етнографічних студій, донедавна зазвичай не лягали в основу магістральних наративів, які традиційно створювалися на основі архівних документів. Наше дослідження базується на матеріалах етнографічної експедиції історичного факультету УжНУ, яка проходила під керівництвом доцента кафедри історії України П. Ю. Леньо влітку 2015 р. Респондентами стали жителі шести сіл Ужгородського району (Оноківці, Оріховиця, Ярок, Кам'яниця, Гута, Невицьке), одного мікрорайону м. Ужгорода (Дравці) та села Ворочово Перечинського району, українці за національністю, які народилися в період від кінця 1920-х до початку 1950-х років. Тобто це ті люди, які застали ще чехословацьку й угорську владу, та їхні діти, котрі з'явилися на світ уже в радянські часи. Матеріалами опитування, яке проводила студентка філологічного факультету Л. Сас у селі Зняцьово, представлено Мукачівський район Закарпатської області. Таким чином, інформацію про радянізацію Закарпаття зібрано в результаті опитування мешканців трьох найзахідніших районів краю. Для бесід із респондентами було складено опитувальник із 36 запитань, що стосувалися життя перших радянських років. Отриману інформацію було розбито на наступні тематичні блоки: події періоду визволення Закарпаття від німецьких та угорських військ; політичне управління перехідного та радянського періоду, економічні та соціальні зміни в краї, релігійні процеси та репресії. Як видно зі значної кількості наведених спогадів, місцева колективна пам'ять зафіксувала головні моменти повоєнної історії краю. Звичайно, найбільше запам'яталися краянам ключові моменти в історії краю (звільнення від загарбників і входження до УРСР), непопулярні дії влади, пов'язані зі встановленням радянського ладу (колективізація та ліквідація греко-католицької церкви), а також освітня реформа. Усвідомлюючи суб'єктивність спогадів інформантів, вважаємо, що вони таки можуть слугувати повноцінним, хоча й дещо специфічним історичним джерелом. Ключові слова: історична пам'ять, опитування, радянізація, Закарпаття.

Historical memory can contain a lot of information that is seemingly forever lost. However, on the territory of national historical science, evidence informants, except ethnographic studies, recently didn't usually form the basis of the main narratives that have been traditionally created on the basis of archival documents. Our research based on materials of ethnographic expeditions of History Faculty of Uzhgorod National University, held under the direction of assistant professor of the history of Ukraine P. Leno in the summer of 2015. Informants became residents of six villages of Uzhgorod district (Onokivtsi, Orihovytsya, Yarok, Kamyanytsya, Huta, Nevytske), and one microdistrict of the city of Uzhgorod (Dravtsi), and village Vorochovo of Perechyn district, Ukrainianians who were born in the period from the late 1920s to early 1950s. That is, those who have caught the Czechoslovak and Hungarian authorities and their children who were already born in Soviet times. By the materials of interviews that were made by student of Faculty of Philology L. Sas in the village Znyatsovo was presented Mukachevo district of Transcarpathian region. Thus, information about the sovietization of Transcarpathian residents was gathered in 3 westernmost parts of the region. For interviews with respondents we composed questionnaire of 36 questions about the first years of the Soviet period. The resulting information was broken down into the following thematic blocks: the event of expulsion of Hungarian-Nazi forces; political governance and transition of the Soviet period, economic and social changes in the region, religious repression and processes. As can be seen from the significant number of these memories, the local collective memory has recorded the main points of the postwar history of the region. Of course, the most memorable countryman key moments in the history of the region (liberation from invaders and entry to the USSR), unpopular actions of the government related to the establishment of the Soviet system (collectivization and liquidation of the Greek Catholic Church), and educational reform. Aware of subjectivity memories of the informants, we believe that they can still be a full, albeit somewhat specific historical source. Keywords: historical memory, polls, sovietization, Transcarpathia.