Діагностика хвороби Крона декількох локалізацій

Abstract

Розповсюдженість хвороби Крона (ХК) в популяції складає близько 0,1%. В Північній Європі, Скандинавських державах, Північній Америці щорічний рівень захворюваності складає 5-6% випадків на 100000 населення. В хірургічній клініці Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Андрія Новака (м. Ужгород) ми спостерігали двох пацієнтів з ураженням верхніх відділів ШКТ у поєднанні з ураженням товстого кишки. У 5-10 % пацієнтів виставляється діагноз «невизначеного коліту». В складних випадках для діагностики використовують сукупність гістологічних, макроскопічних, ендоскопічних та рентгенологічних ознак, а також анамнез захворювання та клінічну картину. Ендоскопічно макроскопічні ознаки у вигляді гіпертрофії слизової ШКТ у вигляді «бруківки» із звуженням просвіту ураженого відділу кишківника поруч з сегментарністю ураження є характерні ознаки хвороби Крона. Цитологічно у верхніх відділах ШКТ при хворобі Крона спостерігались клітини кубічного епітелію в стані вираженої проліферації, при ураженні товстої кишки – елементи лімфоїдної тканини різного ступеня зрілості. Гістологічно у біоптатах з верхніх відділів ШКТ спостерігаються скупчення лімфоцитів з явищами папуло-ерозивного гранулематозного гастриту. При ураженні товстої кишки – вогнищева десквамація вистилаючого епітелію в місцях ерозій скупчення лейкоцитів у вигляді гранулематозного, папуло-ерозивного коліту. Ключові слова: хвороба Крона, ендоскопія, цитологія, гістологія, діагностика