Экспериментальное исследование процессов отверждения синтетического остеопластического материала easygraft® при разных способах его приготовления

Abstract

Использование остеопластических материалов для ликвидации первичных и вторичных дефектов костной ткани челюстей является ежедневной практикой для большинства стоматологических клиник в мире. Перспективными с клинической точки зрения представляются синтетические материалы, в том числе композиционные по своей сути и с наличием полимерного компонента в составе. Они обладают остеокондуктивными свойствами и применение таких материалов сопряжено с меньшими рисками, нежели применение материалов естественного происхождения. Учитывая наличие у клиницистов вопросов касательно риска преждевременного отверждения материала easygraft® CLASSIC и easygraft® CRYSTAL при длительных манипуляциях (заполнение костных дефектов сложной формы, операции синус-лифтинга), а инструкция производителя не содержит конкретных указаний по времени выдерживание материала в растворе N-метил-2-пирролидона (BioLinker®), была произведена серия экспериментов по исследованию длительности периода пластичности материала easygraft® Sunstar GUIDOR зависимо от продолжительности выдерживания в растворе BioLinker® в двух вариантах модели костной раны (куриный белок с физиологическим раствором натрия хлорида и гомогенат куриной печени с физиологическим раствором). Количество демонстрационных образцов easygraft® - 12, время выдержки материала в биорастворителе – 20 секунд, 40 секунд, 1 минута, 5 минут, 10 минут, 20 минут. Механические свойства материала в модели раны проверялись мануально при помощи металлического стоматологического изогнутого пинцета. Результаты: Период пластичности материала easygraft® при внесении последнего в белковую модель костной раны колебался в диапазоне 46 секунд – 8 минут 5 секунд; наблюдалась почти прямая пропорциональная зависимость от длительности периода выдерживания материала в биорастворителе. Что касается второй модели костной раны (с гомогенизированной печенью), то материал начинал затвердевать приблизительно на 10-й секунде после внесения и период пластичности составлял от 4 секунд до 2 минут 40 секунд. При этом, линейной зависимости от времени выдержки в биорастворителе не наблюдалось. Материал, выдержанный в BioLinker® в течении 5 минут и дольше твердел в модели раны в период от 2 минут и 35 секунд до 2 минут 50 секунд. Выводы: Полученные результаты могут быть поводом к усовершенствованию клинических рекомендаций по использованию материала easygraft® от Sunstar GUIDOR® в клинике при ликвидации дефектов кости больших объемов и выполнении операции синус-лифта. В таких случаях материал целесообразно готовить (смешивать с BioLinker®) «ex tempore» – за 5 – 10 минут до внесения в рану.

Usage of osteoplastic materials for primary and secondary defects in jawbone eliminating is a daily practice for most dental clinics in the world. Due to clinical opinions synthetic materials, including composites ones and with the presence of a polymer component in the composition have a good perspective in future. They have osteoconductive properties and the use of such materials involves less risk than materials of natural origin. According to fact that clinicians have questions about the risk of early hardening of easygraft® CLASSIC and easygraft® CRYSTAL during long-lasting manipulations (filling large defects in bone, sinus-lifts etc.) and absence of specific instructions by manufacturer about exposure time of the material in N-methyl-2-pyrrolidone solution (BioLinker®), a series of experiments was performed to study the duration of easygraft® Sunstar GUIDOR plasticity period depending on the exposure time in the BioLinker® solution in two versions of bone wounds models (chicken egg white with saline solution and chicken liver homogenate with saline solution). The number of demonstration samples of easygraft® was 12, the exposure variants of the material in the BioLinker® were 20 seconds, 40 seconds, 1 minute, 5 minutes, 10 minutes, 20 minutes. The mechanical properties of the material in the wound model were verified manually using metal dental curved tweezers. Results: The period of plasticity of easygraft® material placed in the egg white bone wound model ranged from 46 seconds to 8 minutes 5 seconds; almost direct proportional dependence of the duration on exposure period of the material in the BioLinker® was observed. Regarding the second bone wound model (with a homogenized chicken liver) the material began to harden approximately on the 10th second after application and the plasticity period was from 4 seconds to 2 minutes 40 seconds. At the same time, there was no linear dependence on the time of exposure in the BioLinker®. The material exposed in BioLinker® for 5 minutes and longer hardened in the wound model in the period from 2 minutes and 35 seconds to 2 minutes 50 seconds after placing in the wet conditions.

Використання остеопластических матеріалів для ліквідації первинних і вторинних дефектів кісткової тканини щелеп є щоденною практикою для більш00ості стоматологічних клінік у світі. Перспективними з клінічної точки зору виглядають синтетичні матеріали, в тому числі композиційні за своєю суттю і з наявністю полімерного компонента в складі. Вони мають остеокондуктивні властивості і застосування таких матеріалів пов'язане з меншими ризиками, ніж застосування матеріалів природного походження. З огляду на наявність у клініцистів питань щодо ризику передчасного затвердіння матеріалу easygraft® CLASSIC та easygraft® CRYSTAL при тривалих маніпуляціях (заповнення кісткових дефектів складної форми, операції синус-ліфтингу), а інструкція виробника не містить конкретних вказівок по часу витримування матеріалу в розчині N-метил-2-пірролідону (BioLinker®), була проведена серія експериментів із дослідження тривалості періоду пластичності матеріалу easygraft® Sunstar GUIDOR залежно від тривалості витримування в розчині BioLinker® у двох варіантах моделі кісткової рани (курячий білок з фізіологічним розчином натрію хлориду і гомогенат курячої печінки з фізіологічним розчином). Кількість демонстраційних зразків easygraft® - 12, час витримки матеріалу в біорозчиннику - 20 секунд, 40 секунд, 1 хвилина, 5 хвилин, 10 хвилин, 20 хвилин. Механічні властивості матеріалу в моделі рани перевірялися мануально, за допомогою металевого стоматологічного вигнутого пінцета. Результати: Період пластичності матеріалу easygraft® при внесенні останнього в білкову модель кісткової рани коливався в діапазоні 46 секунд - 8 хвилин 5 секунд; спостерігалася майже пряма пропорційна залежність від тривалості періоду витримування матеріалу в біорозчиннику. Стосовно другої моделі кісткової рани (з гомогенізованою печінкою), то матеріал починав тверднути приблизно на 10-й секунді після внесення, і період пластичності становив від 4 секунд – до 2 хвилин 40 секунд. При цьому, лінійної залежності від часу витримки в біорозчиннику не спостерігалося. Матеріал, витриманий в BioLinker® протягом 5 хвилин і довше, твердів в моделі рани в період від 2 хвилин і 35 секунд до 2 хвилин 50 секунд. Висновки: Отримані результати можуть бути приводом до вдосконалення клінічних рекомендацій по використанню матеріалу easygraft® від Sunstar GUIDOR® в клініці при ліквідації дефектів кістки великих обсягів і виконанні операції синус-ліфту. У таких випадках матеріал доцільно готувати (змішувати з BioLinker®) «ex tempore» - за 5 - 10 хвилин до внесення в рану.