Регіональна еколого-економічна політика як інституційна передумова забезпечення сталого розвитку

Abstract

Розробка регіональної еколого-економічної політики як інституційна передумова сталого розвитку світової цивілізації загалом та окремих країн є одним з найбільш резонансних питань програм міжнародних екологічних форумів, складовою економічної політики регіональних утворень та окремих держав. У зв’язку зі збільшенням населення планети, загостренням продовольчої кризи досягнення цілей сталого розвитку є необхідною передумовою збереження стабільності у глобальному просторі. Наростання тенденцій регіоналізації економічних відносин потребує розширення спектра інструментів регіональної еколого-економічної політики, яка б заклала інституціональні передумови трансформації регіональних господарств у напрямі досягнення визначених індикаторів сталого розвитку. Екологічна ситуація в Україні має свої територіальні відмінності як за характером і гостротою проблем, так і можливостями їх практичного вирішення. Звідси випливає об’єктивна необхідність регіональної диференціації управлінських рішень та практичних дій, спрямованих на стабілізацію і поліпшення екологічної ситуації. Значні труднощі пов’язані із забезпеченням сталого розвитку транскордонних регіонів, які в умовах посилення інтеграційних процесів найбільш уразливі до надмірної експансії суб’єктів транснаціонального бізнесу і необґрунтованого імпорту інститутів ринкової економіки. Саме необхідність вирішення означених проблем розробки і впровадження еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку регіонів України зумовила вибір мети дослідження. Методологічну основу даної роботи становлять фундаментальні положення економіки природокористування та екологічного менеджменту, теорії сталого розвитку і розширеного відтворення. Наукова новизна полягає в поглибленні теоретичних та методологічних підходів до сталого розвитку регіонів в умовах посилення процесів інтеграції та регіоналізації. Основні положення, висновки і пропозиції, викладені в роботі мають характер науково-методичних розробок та прикладних рекомендацій, що можуть бути використані у процесі управління природоохоронною діяльністю, прийнятті рішень управлінськими органами різного рівня підпорядкування та самоврядування з урахуванням особливостей сталого розвитку та євроінтеграційної політики України.