Взаємозв'язок між психофізіологічним статусом студентів-медиків та функціональним станом автономної регуляції за даними варіабельності серцевого ритму

Abstract

Резюме. Метою дослідження було проаналізувати взаємозв’язок між психофізіологічними показниками студентів медиків молодших курсів і функціональним станом АНС за даними варіабельності сер- цевого ритму. Були обстежені 64 здорових осіб чоловічої статі віком від 18 до 21 року. Матеріали та методи. Для об’єктивної характеристики функціонального стану АНС використо- вували показники варіабельності серцевого ритму, отримані шляхом 5-хвилинної реєстрації грудного відведення ЕКГ згідно з рекомендаціями Європейської та Північно-Американської асоціації кардіоло- гів, за допомогою дистанційного монітора серцевого ритму Polar RS800CX та програмного забезпечен- ня Polar ProTrainer5. Оцінка психофізіологічного стану студентів включала визначення рівня особистіс- ної тривожності за тестовою методикою Спілбергера-Ханіна; оцінка рівня стресостійкості; досліджен- ня психосоматичної обумовленості соматичних нездужань за Гісенівським опитувальником (Giesener Beshwedebogen – GBB). Результати досліджень. Встановлено, що показники психофізіологічного статусу обстежених суттєво залежать від вихідного рівня варіабельності серцевого ритму за данми загальної потужності спек- тра серцевого ритму. Виявлено вегетативні дисбаланси у осіб із низькою та надмірною варіабельністю серцевого ритму, яка ймовірно і є однією із причин відносно високих показників особистої тривожності, стресостійкості та серцевих скарг обстежених осіб. Висновки. Найбільш інформативними критеріями вегетативних розладів, що можуть бути причиною неоптимального психофізіологічного стану студентів, є високі значення відносної потужності хвиль над- низької частоти (VLF%), низькі показники активності парасиматичної ланки (HF%) та високі значення симпато-вагального балансу (LF/HF). Отримані дані можуть бути використані для розробки методів покращення психофізіологічної адаптації студентів до навчального стресу шляхом корекції функціонального стану автономної нервової системи. Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система, вегетативна дисфункція.

The aim of the study was to investigate the relationship between psychophysiological indicators of undergraduate medical students and the functional state of ANS according to heart rate variability data. 64 healthy male subjects aged 18 to 21 were examined. Methods. For the objective characterization of the ANS functional state, we used heart rate variability indices obtained by 5-minute registration of chest ECG according to the recommendations of the European and North American Cardiologist Association, with the remote heart rate monitor Polar RS800CX. Assessment of psychophysiological state of students included determination of the level of personal anxiety by the SpielbergerHanin test method; assessing the level of stress; study of psychosomatic conditionality of somatic disorders according to the Giesener Beshwedebogen (GBB) questionnaire. Results. It was established that the indicators of the psychophysiological state of the examined students depend significantly on the initial level of heart rate variability according to the data of the total power of the frequency spectrum of heart rate. Autonomic dysfunctions were found in individuals with low and excessive heart rate variability, which is probably one of the reasons for the relatively high rates of personal anxiety, stress resistance and cardiac complaints of the examined persons. Conclusions. The most informative criteria for autonomic disorders that can cause the suboptimal psychophysiological state of students are high values of a very low frequency component of heart rate spectrum (VLF%), low indicators of parasympathetic activity (HF%) and high values of sympatho-parasympathical balance (LF/ HF). The data obtained can be used to develop methods for enhancing students’ psychophysiological adaptation to learning stress by correcting the functional state of the autonomic nervous system.