До питання про синдром Мірізі

Abstract

Синдром Міріззі ми розуміємо як наслідок калькульозного холециститу, при якому конкремент значних розмірів мігрує з жовчного міхура в загальну печінкову або жовчну протоки. При цьому утворюється холецисто-біліарна но- риця. Діагностика цієї патології в доопераційному періоді стала можливою з появою ендоскопічних технологій і в даний час, при хронічному перебігу захворювання, вона дає позитивний результат у 50% випадків. Залишаються дискутабельними питання етіології і класифікації синдрому Міріззі. За останні 15 років у клініці було виконано 3050 холецистектомій з причини гострого калькульозного холецисти- ту. У 11 пацієнтів виявлено синдром Міріззі. Лапаротомічно прооперовано 10 і лапароскопчно – 1. Усі хворі виписа- ні додому. Наші спостереження показали, що першопричиною розвитку синдрому Міріззі є функціональні біліарні розлади (дискінезія позапечінкових жовчовивідних шляхів по гіпотонічному типу). Послідовність розвитку даного синдрому може виглядати таким чином: утворення конкрементів; розвиток жовчокам’яної хвороби. Конкремент, який знахо- диться в шийці жовчного міхура або в кишені Гартмана тисне на гепатикохоледох, звужуючи його просвіт, що спри- яє розвитку запального процесу. Під тиском конкрементів виникає некроз прилягаючих органів з утворенням нориці. Остання збільшується в розмірах і конкремент поступово провалюється в гепатикохоледох, перекриваючи його про- світ. Існуючі класифікації синдрому Міріззі або достатньо громіздкі для користування, або подібні між собою і відо- бражають етапи міграції конкрементів із жовчного міхура в гепатикохоледох. При лікуванні синдрому, після зашивання нориці, необхідним є дренування. Ми віддаємо перевагу внутрішнім дренажам. Ключові слова: синдром Міріззі, УЗД, ЕРХПГ, класифікація, лікування