Application of the economic-mathematical modeling to evaluate the effectiveness of innovative processes at the enterprise

Abstract

The article deals with the problem of methodological approaches to assessing the economic efficiency of innovations at the enterprise. A critical analysis of modern approaches based on the theory of static and dynamic investment calculations is carried out. It is revealed that the main shortcomings of the existing approaches to the assessment of innovations is their high level of abstraction, as well as ignoring the problem of information provision of economic-mathematical models of innovation assessment with the relevant source information. The article substantiates that the main factor for preserving and increasing the economic potential of enterprises is the use of the strategy of innovation development. At the same time, in the long run, the financial results of the enterprise largely depend not only on the economical use of resources within the operational cycle “supply – production – sales”, but on the effectiveness of the innovation process, which in turn determines the competitor’s position on the product market in the long run. The article proves the relevance of the problem under study, which is to increase the level of rationality and efficiency of the managerial process in the innovative sphere of the enterprise. It requires the development of the appropriate tools for assessing the economic efficiency of innovations and its implementation into the practice of the management. On the basis of the combination of the concept of complicated direct costing system, the concept of costs calculation over the product life cycle and the economic-mathematical apparatus of the theory of dynamic investment calculations, the authors proposed their own economic-mathematical model of innovation assessment. In its structural construction the model implies the identification in the explicit form of such relevant indicators as contribution margin, direct fixed costs of an investment and current nature, direct discretionary costs, relevant costs of the functional scope of product warranty service, which significantly increases the level of informational content and predictive accuracy of economic-mathematical models of innovation assessment.

У статті розглянуто проблему методологічних підходів до оцінки економічної ефективності інновацій на підприємстві. Здійснено критичний аналіз сучасних підходів на основі теорії статичних та динамічних інвестиційних розрахунків. Виявлено, що основними недоліками існуючих підходів до оцінки інновацій є високий рівень їх абстрактності, а також ігнорування проблеми інформаційного забезпечення економіко-математичних моделей оцінки інновацій відповідною вихідною інформацією. У статті обґрунтовано, що основним фактором збереження та підвищення економічного потенціалу підприємств є використання стратегії інноваційного розвитку. При цьому у довгостроковій перспективі фінансові результати підприємства значною мірою залежать не лише від економного використання ресурсів в рамках операційного циклу «постачання – виробництво – збут», але й від ефективності інноваційного процесу, що, у свою чергу визначає конкурентну позицію підприємства на ринку в довгостроковій перспективі. У статті доведено актуальність досліджуваної проблеми, яка полягає у підвищенні рівня раціональності та ефективності управлінського процесу в інноваційній сфері підприємства. Це вимагає розробки відповідних інструментів для оцінки економічної ефективності інновацій та їх впровадження у практику управління. На основі поєднання концепції ускладненого директ-костингу, концепції калькулювання витрат протягом життєвого циклу продукції та економіко-математичного апарату теорії динамічних інвестиційних розрахунків автори запропонували власну економіко-математичну модель оцінки інновацій. У своїй структурній побудові модель передбачає виокремлення в експліцитній формі таких релевантних показників, як маржинальний прибуток, прямі постійні витрати інвестиційного та поточного характеру, прямі дискреційні витрати, релевантні витрати функціональної сфери гарантійного обслуговування продукції, що значно підвищує рівень аналітичності інформації та прогнозовану точність економіко-математичних моделей оцінки інновацій.