Концептуальні підходи до оцінки якості життя: зарубіжний досвід і можливості його застосування у вітчизняній теорії та практиці

Abstract

На сьогоднішній день, як у наукових колах, так і серед практиків, є все більше причин сумніватися у придатності традиційних макроекономічних показників для оцінки рівня добробуту суспільства в цілому та соціальних груп зокрема. У статті визначено, що одним із найбільш перспективних та ефективних інструментів вимірювання добробуту суспільства останнім часом стала концепція «якості життя», яка не обмежується лише дослідженням ринкових аспектів соціально-економічної системи, а й ураховує рівень задоволення потреб суспільства в усіх сферах життя. Досліджено сучасні теоретичні підходи до вирішення проблеми оцінки якості життя. Охарактеризовано різні тлумачення сутності поняття «якість життя». Проведено порівняльний аналіз суб’єктивістського та об’єктивістського підходів до оцінки якості життя. Обґрунтовано переваги використання комбінованого підходу до оцінки якості життя відповідно до концепції В. Цапфа, що передбачає диференційовану оцінку якості життя в розрізі станів «благополуччя», «депривація», «дисонанс» та «резиґнація». Запропоновано альтернативні напрями застосування комбінованого підходу до оцінки якості життя на основі сегментації суспільства в розрізі соціальних, етнічних і демографічних груп, що дозволяє підвищити рівень аналітичності інформації. Виявлено, що наявність даних щодо об’єктивних і суб’єктивних індикаторів дозволяє генерувати важливу аналітичну інформацію сигнального характеру, на основі якої суб’єкти макро- та мезорівнів можуть проводити більш виважену та ефективну соціально-економічну політику по відношенню до проблемних соціальних, етнічних або демографічних груп суспільства.

Today, both in scientific circles and among practitioners, there is growing reason to doubt the suitability of traditional macro-economic indicators to assess the level of well-being of society in general and social groups in particular. The article defines that one of the most promising and effective instruments for measuring the well-being of society in recent times has become the concept of «quality of life», which is not limited only to the study of market aspects of the socio-economic system, but also takes into account the level of satisfaction of the society’s needs in all spheres of life. Modern theoretical approaches to solving the problem of assessment of quality of life have been studied. Different interpretations of the essence of the concept of «quality of life» are characterized. A comparative analysis of both subjective (Top-Down) and objective (Bottom-Up) approaches to assessing quality of life is carried out. The benefits of using a combined approach to assessing quality of life in accordance with the concept of W. Zapf are substantiated, which implies a differentiated valuation of the quality of life in terms of states of «well-being», «deprivation», «dissonance», and «resignation». Alternative approaches to the assessment of quality of life based on the segmentation of society in the context of social, ethnic and demographic groups have been proposed, which can increase the level of information analyticity. It is identified that the availability of data on the objective and subjective indicators allows to generate important analytical information of a signal nature, on the basis of which subjects of macro- and meso-levels can conduct more balanced and efficient socio-economic policies in relation to the problem social, ethnic or demographic groups of society