Особливості адміністративно-територіальної реформи в Словацькій Республіці

Abstract

Адміністративно-територіальна реформа у Словацькій Республіці проводилася в ході широкого кола реформ з метою демократизації та модернізації державного управління й місцевого самоврядування, приведення його до європейських стандартів. Адміністративно-територіальна реформа в Словаччині порівняно слабо вивчалася українськими науковцями. Переважно українські науковці вивчали досвід реформ Польщі. Країна подібна до України за кількістю населення, більш співмірна величиною території, а головне має трирівневу структуру самоврядування, яка характерна й для нашої держави. Завданням нашого дослідження є вивчення досвіду адміністративно-територіальної реформи в Словаччині. Після значних політичних змін в Чехоcловаччині, в кінці 1989 р. на початку 1990 р. було здійснено значні зміни й в організації державної влади та місцевого самоврядування. При цьому зміни торкнулися й адміністративно- територіального устрою Словаччини. Було створено 38 окресів (okres), а отже й окремних урядів та 121 обвод (obvod) й обводних уряди. Краї (kraj) були ліквідовані, а їх функції передавалися до обводних та окресних урядів. Проте, вже невдовзі стало зрозуміло, що адміністративно-територіальна реформа має ряд недоліків. Головним з яких було те, що адміністративно- територіальні одиниці Словаччини були достатньо дрібними та не мали достатніх умов та потенціалу для економічного та соціального розвитку. Протягом 1996–2001 р. тривала друга адміністративно-територіальна реформа. Її наслідком стало створення 8 країв: Братиславський, Тернавський, Нітрянський, Тренчинський, Бансько-Бистрицький, Жилінський, Кошицький, Прешовський. 79 окресів, та 2933 громади. Ключові слова: адміністративно-територіальна реформа, децентралізація в Словаччині, адміністративно-територіальний устрій, реформа публічного управління.

Administrative-territorial reform in the Slovak Republic was carried out aiming to democratize and modernize the public administration and local government, making it adequate according to European standards. Administrative-territorial reform in Slovakia is relatively poorly studied by Ukrainian scientists. Preferably the Ukrainian scientists have studied the experience of reforms in Poland. As far as Poland is similar to Ukraine by quantity of population, comparable by a territory size, and most importantly has a three–levels structure of government which is also typical for our country. The objective of our research is to study the experience of administrative-territorial reform in Slovakia. After significant political changes in Czechoslovakia in late 1989 – early 1990 significant changes in the organization and state and local governments were made. The changes also affected the administrative-territorial structure of Slovakia. There were created 38 districts (okres), and 121 contours (obvod) and obvod- governments. Lands (kraj) were abolished and their functions transferred to obvod and okres governments. However, very soon it became clear that the administrative-territorial reform therev were several disadvantages. Main disadvantage was that the administrative units of Slovakia were quite small and did not have sufficient conditions and potential for economic and social development. During 1996-2001 there was second administrative-territorial reform. Its result was the creation of 8 krajs: Bratislava, Terna, Nitra, Trenchyn, BanskáBystrica, Zilina, Kosice, Prešov. 79 districts; and 2,933 communities. Keywords: Administrative-territorial reform, decentralization in Slovakia, reform of public government, administrative reform.