Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/31117
Назва: Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих
Інші назви: Intracolonic pressure at reconstructive operations in ostomy patients
Внутрикишечное давление при реконструктивно-восстановительных операциях у стомированных больных
Автори: Дутко, Олександр Олександрович
Чобей, Степан Михайлович
Русин, Василь Іванович
Ключові слова: Колоректальна хірургія, внутрішньокишковий тиск, товстокишковий анастомоз, реконструктивна операція, стома
Дата публікації: 17-січ-2020
Видавництво: Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Бібліографічний опис: Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих / Русин В.І., Чобей С.М., Дутко О.О. // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л.Я. Ковальчука. – 2020. – №1. – С. 65-70.
Короткий огляд (реферат): Мета роботи: покращення результатів лікування хворих з хірургічною патологією ободової кишки шляхом розпрацювання і впровадження патогенетично обгрунтованого алгоритму лікування та техніки створення анастомозу, направленого на зниження частоти післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи дослідження. В групі з 30 пацієнтів вимірювали внутрішньокишковий тиск (ВКТ) в післяопераційному періоді. Під час операції крім трансанального дренажу, який заводили вище анастомозу на 5-10 см., проводили трубку діаметром 0,5 см., кінець якої встановлювали на рівні товстокишкового анастомозу (ТКА). Вимірювання тиску проводили методом Вальдмана протягом 72 год з моменту операції, кожні 4 години. При цьому виконували 2 вимірювання - до і після промивання трансанального дренажу. При виконанні відновного втручання ТКА за розробленою методикою виконали - 17, ручний дворядний ТКА - 3, апаратний ТКА – 10 хворим. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що в післяопераційному періоді в ободовій кишці відзначається зростання ВКТ (Р) протягом перших 24-36 год. (t) в середньому до 5,3 ± 0,1 мм рт. ст., з подальшим зниженням цього рівня протягом наступних 12-20 год. до 2,1 ± 0,3 мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дренажу і відходження «промивних вод» рівень ВКТ знижується в середньому на 3,0 ± 1,3 мм рт. ст. Це зниження утримувалося протягом 3-5 год, після чого відмічено поступове зростання рівня ВКТ. При застосуванні традиційного дворядного анастомозу у 2 хворих відмічено в одному спостереженні неспроможність ТКА, у другого - анастомозит. ТКА розробленим способом виконано 17 хворим, апаратний ТКА - 10 хворим, анастомозит розвинувся у 1 пацієнта. Ускладнення зустрілися переважно при застосуванні ручного традиційного шва (10%). У всіх хворих з розвиненими порушеннями загоєння анастомозу відмічається підвищення ВКТ через 16-60 год. до 11,4 ± 0,2 мм рт. ст., з піком близько 16,3-17,1 мм рт. ст., що спостерігалось аж до розвитку неспроможності анастомозу, з наступним рызким зниження ВКТ. При анастомозиті подібного зниження ВКТ не було. Мало значення не тільки стійке підвищення ВКТ з критичним рівнем до 16,3-17,1 мм рт. ст., а й тривалість впливу його протягом 12-18 год
Опис: Посилання на статю - https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/issue/view/622
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/31117
ISSN: 1681-2778
2414-4533
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри хірургічних хвороб

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
10741-Текст статті-40167-1-10-20200117.pdf828.31 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.