Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/32544
Название: Стилістичні функції засобів звукопису мови прозових творів Олександра Довженка
Другие названия: THE STYLISTIC FUNCTIONS OF EXPRESSIVE SOUND REPETITION OF OLEKSANDR DOVZHENKO’S PROSE WORKS
Авторы: Кабиш, М. Ю.
Ключевые слова: звук, прозовий текст, фоностилістика, алітерація, асонанс, звукопис, анепіфора, епанафора, повтор, звуконаслідування, anepiphora (circle repetition), prose text, expressive sound repetition, onomatopoeia, phonostylistics, repetition, alliteration, assonance, sound, epanaphora (single word repetition)
Дата публикации: 2020
Издательство: Видавничий дім "Гельветика"
Библиографическое описание: Кабиш, М. Ю. Стилістичні функції засобів звукопису мови прозових творів Олександра Довженка / М. Ю. Кабиш // Закарпатські філологічні студії. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", 2020. – Т. 1, №Вип. 13. – С. 53-57. – Рез., укр., англ. – Бібліогр: с. 56-57 (9 назв)
Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню актуальної для сучасної лінгвістики проблеми принципів і форм звукової організації тексту. Здійснено фонетико-стилістичний аналіз прозового мовлення Олександра Довженка, а також визначено й охарактеризовано стилістичні функції засобів звукопису, зафіксованих у мові кіноповістей та оповідань письменника. Зафіксовані в мові творів О. Довженка суголосся приголосних звуків виконують художньо-естетичну функцію засобу створення звукового супроводу подій, про які розповідає автор. При цьому такі алітеровані приголосні можуть повторюватися незалежно від свого розташування в межах слова або певної послідовності. Мовно-художній повтор голосних звуків у суміжних словах є менш характерним для прозового мовлення О. Довженка. Однак проведений фоностилістичний аналіз засвідчив і наявність асонансів, які в індивідуально-авторському мовленні письменника виступають засобом увиразнення ключових слів висловлювання, створення відповідної емоційноекспресивної тональності сказаного. Серед фоностилістем, виокремлених у мові прози Олександра Довженка, особливого значення набувають кільце строфи (анепіфора) та композиційний стик (епанафора). Вони репрезентовані як звуковими, так і лексичними та синтаксичними мовними одиницями. Зокрема, зафіксовані в індивідуально-авторському контексті епанафори підсилюють загальну емоційно-експресивну тональність прозового мовлення, дозволяють підкреслити ключові елементи твору та створити акустичний образ сказаного. Звуконаслідування в мові прозових творів О. Довженка виступають засобом створення додаткового акустичного ефекту та звукової виразності авторського мовлення, передаючи як реальні звукові враження, так і асоціативні, експресивно насичені, що виникли внаслідок вторинного індивідуально-авторського переосмислення функцій мовних одиниць.
The article highlights the research of the principles and forms of sound organization of the text from the point of view of contemporary linguistics. The phonetic-stylistic analysis of Oleksandr Dovzhenko’s prose works style was carried out as well as the stylistic functions of the means of sound recording represented in the language of film scripts and writer’s stories were defined and characterized. Consonant sounds clusters recorded in the language of O. Dovzhenko’s literary works fulfill the artistic and aesthetic function of the means of creating sound accompaniment of events told by the author. It should be noted that such alliterative consonants can be repeated regardless of their place within a word or their certain sequence. The linguistic and artistic repetition of vowel sounds in related words is less characteristic of O. Dovzhenko’s prose language. However, the conducted phonistic analysis showed the presence of assonances which act as a means of disclosing the key words of expression in the individual-author’s speech of the writer, creating the corresponding emotional-expressive tone of the written passage. Among the phonostylistic expressive means distinguished in the prose language of Oleksandr Dovzhenko, the anepiphora (circle repetition) and epanaphora (single word repetition) are of the particular importance. They are represented by both sound, vocabulary and syntactic language units. In particular, the epanaphores recorded in the individual-author context enhance the overall emotional and expressive tone of the prose, emphasize the key elements of the work and create the acoustic image of the presented by the author ideas. Sound inheritance in the language of prose works by O. Dovzhenko act as a means of creating the additional acoustic effect, sound expressiveness of the author’s language, conveying both real sound impressions and associative, expressively saturated, resulting from the secondary individual author’s re-interpretation of the functions of the linguistic units. Key words: sound, expressive sound repetition, phonostylistics, repetition, alliteration, assonance, anepiphora (circle repetition), epanaphora (single word repetition), onomatopoeia, prose text.
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/32544
Располагается в коллекциях:Закарпатські філологічні студії Випуск 13 Том 1 2020

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЗАСОБІВ.pdf439.5 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.