Масове суспільство та критична теорія Франкфуртської школи

Abstract

Свого найбільшого розквіту концепція масового суспільства досягла у 1940-1960-х рр. Таку зацікавленість проблемами можливостей людини у розвинутих суспільствах зумовили ревізія марксизму у західній політичній науці, переосмислення наслідків Другої світової війни (комплекси, пов’язані з утворенням тоталітарності та переживання за майбутнє демократії), а також молодіжні бунти з ідеєю контркультури як альтернативи культурі споживання. Загалом, звертання до цієї проблематики зберігало такий самий міждисциплінарний характер, як це мало місце наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть. Доволі велика кількість науковців, які представляли різні галузі знань – філософія політики, соціологія, культурологія, психологія – намагалися дати відповідь на питання суб’єкт-об’єктних відносин у масовому суспільстві, виходячи з позицій власних вузькоспеціалізованих пошуків.