Фразеологизмы в языке унгварской (ужгородской) периодики времен Австро-Венгрии

Abstract

Анотація. У статті подаються результати генетичного аналізу фразем, зафіксованих у газетах і журналах, які вий- шли в Унгварі (Ужгороді) в період між 1867 –1919 рр. Корпус аналізу складається з таких видань, як Свѣтъ (1867‒1871), Новый Свѣтъ (1871‒1872), Сова (1871), Карпатъ (1873‒1886), Листокъ (1885‒1903), та Наука (1897‒1921). Звісно, в цих виданнях спостерігається значна мовна інтерференція місцевих діалектів із церковнослов’янською, російською, а також угорською мовами. Культурна й мовна багатошаровість характерна, зокрема, і для фраземіки, яка використо- вувалася в газетах і журналах. 49 Науковий вісник Ужгородського університету, 2020 Згідно з їхнім історико-географічним походженням, фраземи поділяються на п’ять узагальнювальних груп. До першої групи віднесено ті давні інтернаціоналізми, які в різних народів зустрічаються в різних версіях. Крім фразем, утворених на основі давньої мудрості та професіоналізмів, у цій групі значну частину складають біблеїзми та дав- ньогрецькі й латинські фраземи. У другій групі зібрано, головним чином, ті вислови, які стали загальновживаними в період пізнього середньовіччя після започаткування друкарства. У групі фразем східнослов’янського походження пе- рераховані, в основному, ті фраземи, які увійшли до літературної норми російської та української мов. До групи гунґа- ризмів віднесено кальки тих фразем, які утворилися і розповсюдилися на угорській мовній території. До останньої групи віднесено народні фраземи, які виникли в Карпатському регіоні. Аналіз фразем допоміг установити, що через контамінацію та перефразовування під впливом місцевих діалектів часто важко, а в деяких випадках навіть неможливо визначити точний час, посередника, або шлях проникнення фразем до мови споживачів. Проведений аналіз показав, що публіцисти одночасно керувались російською, угорською та народною (русин- ською) культурою, тому різні мовні та культурні сфери майже однаковою мірою вплинули на загальне бачення світу авторів та читачів і, безперечно, значно збагатили фразеологічний корпус. Ключові слова: ужгородська періодика, генетична класифікація фразем, прислів’я і приказки, етимологія, каль- ки, бачення світу.

Abstract. The article presents the results of a genetic analysis of phrases recorded in the newspapers published in Ungvar (Uzhhorod) in the period between 1867‒1919. The corpus of the analysis consists of such publications as Svit (1867‒1871), Novyi Svit (1871‒1872), Sova (1871), Karpat (1873‒1886), Listok (1885‒1903), and Nauka (1897‒1921). There is a significant linguistic interference of local dialects with Church Slavonic, Russian and Hungarian languages in these publications. Naturally, the same cultural and linguistic multilayeredness is characteristic to the phraseologisms used in the papers. It is possible to divide phrases into five generalizing groups in accordance to their historical and geographical origin. The first group includes those ancient internationalisms that are spread in different nations in different versions. In addition to phrases based on ancient wisdom and various professions, there is a significant number of biblical and ancient Greek and Latin proverbs. The second group includes mainly those expressions that became commonplace after the beginning of printing in the late Middle Ages. The group of phrases of East Slavic origin consists of phrases that have entered the literary norm of the Russian and Ukrainian languages. The group of Hungarian borowings includes the tracings of those phrases that were formed and spread in the Hungarian-speaking territory. Folk phrases that originated in the Carpathian region are listed in the last group. It has been determined that it is often difficult and in some cases impossible to define the exact time, mediator and path of penetration by phrasemes due to contamination and paraphrasing under the influence of the vernacular. Finally, the analysis showed that publicists were simultaneously guided by the Russian, Hungarian and Ruthenian folk culture, therefore, various linguistic and cultural spheres has influenced the general vision of the world of authors and readers to almost the same extent, and undoubtedly, considerably enriched the phraseological corpus. Keywords: Uzhhorod periodicals, genetic classification of phrases, proverbs and sayings, etymology, tracings, vision of the world.

Аннотация. В статье представлены результаты генетического анализа фразем, зафиксированных в газетах и журналах, напечатанных в Унгваре (Ужгороде) в период между 1867‒1919 гг. Корпус анализа состоит из таких изда- ний, как Свѣтъ (1867‒1871), Новый Свѣтъ (1871‒1872 ), Сова (1871), Карпатъ (1873‒1886), Листокъ (1885‒1903) и Наука (1897‒1921). Естественно, в этих изданиях наблюдается значительная языковая интерференция местных ди- алектов с церковнославянским, русским литературным, а также венгерским языками. Культурная и языковая много- слойность характерна том числе и фраземике, употребляемой в газетах и журналах. Согласно их историко-географическому происхождению, фраземы делятся на пять обобщающих групп. К первой группе отнесены те древние интернационализмы, которые в различных версиях встречаются у разных народов. Кроме фразем, образованых на основе древней мудрости и древних профессий, в этой группе большую часть составляют библеизмы, а также древнегреческие и латинские фраземы. Во второй группе собраны, главным образом, те выраже- ния, которые стали общеизвестными в период позднего средневековья после начала книгопечатания. В группе фразем восточнославянского происхождения перечислены те фраземы, которые возникли в восточнославянском культурном и языковом пространстве и вошли в литературную норму русского и украинского языков. В группу венгеризмов отне- сены кальки тех фразем, которые образовались и распространились на венгерской языковой территории. К последней группе отнесены народные фраземы, которые возникли в Карпатском регионе. В результате анализа было определено, что из-за контаминации и перифразирования под влиянием местных диалектов точное время, посредника и путь про- никновения фразем в язык потребителей зачастую трудно, а в некоторых случаях невозможно воспроизвести. Наконец, анализ показал, что публицисты параллельно ориентировались на русскую, венгерскую и народную (русинскую) культуру, поэтому различные языковые и культурные сферы влияли на общее видение мира авторов и читателей почти в одинаковой мере, и несомненно, в значительной степени обогачивали фразеологический корпус. Ключевые слова: ужгородская периодика, генетическая классификация фразем, пословицы и поговорки, эти- мология, кальки, видение мира.