Способи створення тонко-товстокишкового та товсто-товстокишкового інвагінаційних анастомозів

Abstract

Мета дослідження. Для покращення результатів лікування хворих на пухлинні та непухлинні захворювання ободової кишки, впровадити в клінічну практику оригінальну хірургічну техніку та способи створення анастомозів, апробованих в експерименті. Матеріали та методи. В експерименті на кроликах відпрацьована оригінальна методика створення товстокишкового анастомозу. Із врахуванням отриманих позитивних результатів способи формування анастомозів перенесені в хірургічну клініку та отримано патенти України. На базі КНП «ЗПЦ» ЗОР за 2020 рік товстокишковий анастомоз був сформований у 134 пацієнтів: однорядний внутрішньовузликовий анастомоз за розробленою методикою у 22 хворих (16,4%), двохрядний ручний – у 58 (43,3%), апаратний циркулярний – у 36 (26,9%), апаратний лінійний – у 4 (3%), лапароскопічний (лінійний степлерний) – у 14 (10,4%). Результати та їх обговорення. Найбільше число ускладнень припало на традиційний ручний двохрядний анастомоз (16), при цьому в двох випадках зафіксована неспроможність анастомозу. При застосуванні циркулярного апаратного шва неспроможність анастомозу спостерігалась в 1 пацієнта, а анастомозит – у 4. При використанні лінійних степлерних анастомозів нагноєння післяопераційної рани спостерігалось у 1 пацієнта. Висновки. Найбільше число ранніх післяопераційних ускладнень спостерігалось при використанні двохрядного ручного товстокишкового анастомозу (27,5%). При використанні циркулярного апаратного шва число ранніх післяопераційних ускладнень було менше, ніж при двохрядному ручному анастомозі (22,2% проти 27,5% відповідно). Найменша кількість ускладнень притаманна створенню однорядного внутрішньовузлового інвагінаційного анастомозу в запропонованій оригінальній методиці.