Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36115
Title: Понятійно-культорологічний потенціал фраземіки роману Василя Шкляра “Маруся”
Other Titles: Conceptual and cultural potential of phrasemics of Vasyl Shklyar’s novel «Marusya»
Authors: Глуховцева, Ірина
Keywords: фраземіка, фразема, фразеологічна одиниця, образний конкретизатор, образний визначник
Issue Date: 2020
Publisher: ПП Данило С. І.
Citation: Глуховцева, Ірина Понятійно-культорологічний потенціал фраземіки роману Василя Шкляра “Маруся” / Ірина Глуховцева // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Філологія; / ред.кол.: Г. Шумицька Н. Венжинович та ін. – Ужгород : ПП Данило С. І., 2020. – Вип. 1 (43) : На честь д. філол. наук, проф. В. М. Мокієнка(до 80-річчя від дня народження). – С. 86–91. – Библиогр. : с. 90–91 (11 назв).
Series/Report no.: Філологія;
Abstract: Анотація. Індивідуальний стиль В. Шкляра, зокрема й роману «Маруся», позначений майстерним використанням понятійного, культурного та дидактичного потенціалу фразеологічних одиниць (ФО), загальна кількість яких у тканині цього твору сягає 477. Найчастіше це загальновживані стійкі сполучення слів, яких нараховуємо близько 260 одиниць або 54,5% (до цієї групи долучено прислів’я, приказки, крилаті вислови). Модифіковані, уснорозмовні та індивідуально- авторські фразеологізми становлять 163 одиниці або 34,2% та 54 одиниці або 11,3% відповідно. У романі «Маруся» центральне місце серед сукупності фразем займають стійкі сполучення слів соматичного культурного коду, з допомогою яких автор зміг глибоко проникнути у психологію мовця, передати стан дійових осіб через особливості погляду, ходи, відтворення внутрішніх переживань. Характеристика дійових осіб завдяки влучному використанню фразем, образними конкретизаторами яких є соматизми, свідчить про тривалу традицію у використанні цих лексичних одиниць української мови, за якими закріплена певна символіка, що так чи інакше впливає на експресивність фразеологічної одиниці. Доведено, що велику фразеопродуктивність мають іменники око (очі) – 24 ФО, рука – 15, ніс, нога – 10, голова – 9, серце – 7, душа, кров – 6, зуб – 7, помірну – груди – 3 ФО, палець – 3, губи, лице, язик – 2; низьку – вухо, голос, долоня, думка, дух, кістка, лікоть, лоб, ложечка, перст, плече, погляд, п’ята, рот, шкура. Важливого значення набувають фразеологізми з образним конкретизатором око (очі), які конотують назву самої дії (ʻбачитиʼ), указують на характер її протікання, репрезентують душевний та емоційний стан дійової особи, передають інформацію про концентрацію уваги на чомусь чи комусь, називають різноманітні дії і стани людини (бажання сховатися, не повірити, здивуватися тощо), простір, напрям руху. Фраземи з образним конкретизатором нога використано для номінування повільної чи швидкої ходи, бігу, психологічного стану людини. Образні конкретизатори зуб (зуби), серце, рука та ін. вживані в романі менш активно. Ключові слова: фраземіка, фразема, фразеологічна одиниця, образний конкретизатор, образний визначник.
Abstract. V. Shklyar’s individual style, in particular the novel «Marusya», is marked by skillful use of conceptual, cultural and didactic potential of phraseological units (FU), the total number of which in this work reaches 477. Most often stable combinations of words are commonly used, which number about 260 units. or 54.5% (this group includes proverbs, sayings, winged expressions). Modified, spoken and individual-author phraseology is 163 units or 34.2% and 54 units or 11.3%, respectively. In the novel «Marusya» the central place among the set of phrases is occupied by stable combinations of words of somatic cultural code, with which the author was able to penetrate deeply into the psychology of the speaker, to convey the state of actors through the features of gaze, gait, reproduction of inner experiences. The characterization of the protagonists due to the accurate use of phrases, figurative lineaments of which are somatisms, testifies to a long tradition in the use of these lexical units of the Ukrainian language, which are fixed by certain symbols that in one way or another affect the expressiveness of the phraseological unit. It is proved that the nouns have different phrase productivity: high – eye (eyes) – 24 FU, hand – 15, nose, leg – 10, head – 9, heart – 7, soul, blood – 6, tooth – 7, medium – chest – 3 FU, finger – 3, lips, face, tongue – 2; low – ear, voice, palm, thought, spirit, bone, elbow, forehead, spoon, finger, shoulder, gaze, heel, mouth, skin. Phraseologisms with the figurative trait eye (eyes), which connote the name of the action itself (ʻsee’), indicate the nature of its course, represent the mental and emotional state of the protagonist, convey information about the concentration of attention on something or someone, name various actions and states of the man (desire to hide, not to believe, to be surprised, etc.), space, direction of movement. Phrases with a figurative concretizer foot are used to nominate slow or fast gait, running, psychological state of a person. Figurative concretizers tooth (teeth), heart, hand, etc. are used in the novel less actively. Keywords: phrasemics, lineaments, phraseological unit, figurative concretizer, figurative determinant.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36115
ISSN: 2663-6840
Appears in Collections:Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 1(43) - 2020

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ПОНЯТІЙНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ.pdf386.67 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.