Сучасні підходи до розвитку усного мовлення дітей з особливими освітніми потребами

Abstract

Статтю присвячено проблемі навчання дітей з особливими потребами. Визначено, що особа з особливими освітніми потребами формулюється як особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. Акцентовано увагу на наукових працях, в яких охарактеризовано сучасні підходи до навчання, розвитку дітей з особливими потребами, ефективні технології навчання в інклюзивному класі. Метою статті стало з’ясування специфіки розвитку зв’язного усного мовлення слабозорих учнів в інклюзивному середовищі. З’ясовано, що порушення зору є найбільш поширеним явищем, яке нега- тивно може вплинути на успішне навчання учня. Воно зумовлене захворюванням чи його наслідками, дефектами (дефекти рогівки, ретинальна дегенерація, катаракта, глаукома, вроджені вади очей, інфекції та інші). Наведено психолого-фізіологічну характеристику дітей із вадами зору (володіння гарним слухом, відчуття емоційного стану учнів класу та педагога, активність в ігровій діяльності, не пов’язана з рухом тощо) та з’ясовано типові помилки в усному мовленні (неправильне співвіднесення значення слова й образу; тлумачення лексичного значення слів; поєднання речень у текст). Визначено, що формування комунікативних умінь у дітей із особливими потребами вимагає системного розвитку зв’язного мовлення, який повинен здійснюватися на чотирьох рівнях: лексичному, вимовному, словос- получення й речення, текстовому. Запропоновано окремі вправи та завдання, метою яких є укріплення м’язів ока, розвиток компен- саторних навичок, збагачення словникового запасу учнів, удосконалення звуковимови, формування текстотворчих умінь, комунікативних навичок. Дібрано корекційні загальнорозвиваючі, лексичні, текстотворчі, компетентнісні завдання, розкрито методику їх проведення. Наведено методичні рекомендації до складання діалогів: слухання діалогів за мотивами україн- ських казок, побудова діалогу за реплікою, пояснення мовного оформлення. Акцентовано увагу на значенні комплексної роботи вчителя, асистента вчителя, логопеда, тифлопедагога, родини у нав- чанні дітей з порушенням зору. Запропоновано окремі педагогічні рекомендації щодо організації уроків в інклюзивному середовищі. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у добірці артикуляційних вправ для навчання сліпих і слабозорих дітей.