Методи корекційно спрямованого навчання молодших школярів в інклюзивному освітньому середовищі

Abstract

У статті розкрито специфіку навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному освітньому середовищі. Зазначено, що проблема модернізації освітнього процесу в закладах освіти, формування ключових компетентностей в осіб з особливими освітніми потребами є актуальною та різнопланово представленою в наукових розвідках учених. Визначено зміст основних понять «інклю- зивне навчання», «інклюзивне освітнє середовище», «індивідуальний навчальний план»; подано дефі- ніцію терміна «корекційно-розвиткові послуги» як комплексну систему заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, спрямованих на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення. Зазначено, що інклюзивне навчання в початковій школі – це явище, яке системно впроваджується в сучасну парадигму освіти; йдеться не про приєднання учнів до колективу, а про залучення до нього як жит- тєвої потреби, інтеграції в учнівську спільноту. Окреслено окремі методи навчання, що можуть застосовуватися в освітньому процесі початкової школи. Вони повинні добиратися з урахуванням інновацій в освітньому процесі та індивідуальних можли- востей дитини. Зазначено, що серед традиційних методів навчання в початкових класах ефективними є евристична бесіда, пояснювально-ілюстративний із презентаційним матеріалом, індуктивний, дедук- тивний, ігровий; прийоми імітації, показу артикуляції. Серед інноваційних методів виокремлено роботу з лего-конструктором, гронування, кубування, щоденні – 3, щоденні – 5 та інші. З метою корекції мов- лення, формування ключових компетентностей рекомендовано методи арттерапії (пісочну, музичну, лялькову), музикотерапію, казкотерапію, терапію мистецтвом (образотворчим). Наведено приклад застосування інноваційних вправ із метою розвитку й удосконалення в учнів рухових функцій, розвитку зорового чи слухового сприймання, кінестетичної пам’яті, емоційного і ситуативно-ділового спілкування дитини з дорослим. Закцентовано увагу на дотриманні принципів інклюзивної освіти: цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень; кожна людина здатна відчувати і думати; кожна людина має право на спілкування й на те, щоб її почули; усі люди потре- бують одне одного; справжня освіта може здійснюватися лише у контексті реальних взаємосто- сунків та ін. Підкреслено важливість дотримання принципу педагогіки партнерства, виокремленого Концепцією Нової української школи.