ЧИТАЦЬКИЙ ВІДГУК РЕЦИПІЄНТА-ДИТИНИ (НА МАТЕРІАЛІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ)

Abstract

Рецептивно-інтерпретаційний дискурс читача-дитини, її сприйняття художнього тек- сту констатується, вербалізується й візуалізується у відгуках. Аналіз дитячих творчих робіт дає змогу з’ясувати й осмислити процес творення читацької оцінки, простежити динаміку читацького зростання (читацької ієрархії), описати комплекс складників відгуку, зробити відповідні узагальнення та висновки. Таке дослідження здійснено в статті на мате- ріалі понад 300 відгуків учнів шкіл Донецької області, створених для участі в конкурсі від про- єкту «Вся Україна читає дітям». Спираючись на теоретичні засади, ми простежили еволюцію читача-дитини, роботи учнів дали можливість окреслити вплив прочитаного на читача через вивчення взаємовпливу читача-автора й читача-тексту в межах комунікаційної парадигми автор-текст-читач. Особливістю цієї розвідки є те, що до аналізу було залучено читацькі відгуки учнів 3–11 класів, написані без впливу дорослих, а тому віддзеркалюють оригінальні, особисті думки юних рецензентів. Опрацьовані відгуки засвідчують еволюцію дитини від читача-гравця в молодших класах до мислячого читача і навіть читача-інтерпретатора в середньому та старшому шкільному віці. Учням 3–4 класів властиво будувати свої відгуки за певною схемою, що свідчить про їхнє еферентне прочитання; такі учні є читачами-гравцями. Учні 5–6 класів є здебільшого читачами-героями, які фокусують увагу на персонажах та їхніх вчинках, не розмірковують над внутрішнім світом героїв; у сприйнятті тексту домінує модель самоототожнення. Учні 7–8 класів також є читачами-героями, але в їхніх відгуках уже проявляється естетичне прочитання, про що свідчать розмірковування про внутрішній світ героїв. Учні 9–11 класів є частково читачами-героями, але вже перетворюються на мислячих читачів, які здатні мислити, аналізувати, пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, вступати в діалог з автором. Якщо брати до уваги основоположні для цієї роботи поняття еферентного та есте- тичного прочитання, варто вказати, що ознаки естетичного прочитання характерні для читача-героя та більшою мірою для мислячого читача; водночас еферентне прочитання є властивим для всіх типів читачів.