Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38925
Назва: Практика застосування покарання за торгівлю людьми
Автори: Андрушко, Андрій Васильович
Ключові слова: кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; торгівля людьми; покарання; призначення покарання; звільнення від покарання та його відбування.
Дата публікації: 2021
Видавництво: Ужгородський національний університет
Бібліографічний опис: Андрушко А.В. Практика застосування покарання за торгівлю людьми // Аналітично-порівняльне правознавство. – 2021. – № 3. – С. 148–156.
Короткий огляд (реферат): У статті на підставі аналізу 300 обвинувальних вироків, ухвалених за період з 2010 по 2019 рік, які набрали законної сили, встановлено особливості застосування покарання за торгівлю людьми. Для цього узагальнено дані, що стосуються 430 засуджених за цей злочин. З’ясовано особливості врахування судами особи винного, обставин, які пом’якшують та які обтяжують покарання, звернуто увагу на основні помилки, які при цьому мають місце. Встановлено, що 98,8% засудженим за торгівлю людьми особам суд призначив покарання у виді позбавлення волі. Скориставшись правом призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, 1,2% засудженим суд призначив інші, альтернативні позбавленню волі, покарання: обмеження волі (одній особі) та штраф (чотирьом особам). З’ясовано, що діапазон призначуваного судами покарання за торгівлю людьми надзвичайно широкий – від 1 до 10 років позбавлення волі. При цьому у чималій кількості (21%) випадків суди призначили вказане покарання на нижчий строк, аніж той, який визначений як мінімальний в ч. 1 ст. 149 КК України (три роки). Звернуто увагу також на те, що суди жодного (!) разу не призначили винним позбавлення волі на строк понад 10 років, хоча санкція ч. 3 ст. 149 КК України передбачає за це діяння до 15 років позбавлення волі. Крім того, зауважено, що позбавлення волі на строк понад 5 років призначено лише 14,6% засуджених за торгівлю людьми. Зроблено висновок, що для перегляду існуючих на сьогодні санкцій ст. 149 КК України немає підстав, оскільки передбачені у них покарання загалом відповідають реальній суспільній небезпеці цього посягання та проаналізованому зарубіжному досвіду пеналізації торгівлі людьми. Наведено також дані, які ілюструють практику призначення покарання засудженим залежно від мети експлуатації, яку вони переслідували, вчиняючи вказане діяння. З’ясовано, що більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, суди призначили 29,5% засуджених за торгівлю людьми. Встановлено, що до реального відбування покарання засуджені 41,4% осіб, які вчинили торгівлю людьми, ще 58,6% осіб звільнені від покарання та його відбування. Серед цих осіб 96,4% звільнені від відбування покарання з випробуванням, 2,4% – звільнені від відбування покарання з випробуванням вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК України), 1,2% – звільнені від покарання у зв’язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74 КК України).
Опис: DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.03.28
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38925
ISSN: 2788-6018
Розташовується у зібраннях:Аналітично-порівняльне правознавство. Вип. 3 2021
Наукові публікації кафедри кримінального права та процесу



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.