Сучасна офіційна урбанонімія міста Ужгорода

Abstract

Анотація. Урбанонімія – численний і специфічний прошарок топонімії, особливість якої, порівняно з іншими онімними класами, полягає у надзвичайно тісному зв’язку з екстралінгвальними факторами, що зумовлює нестабіль- ність і постійну трансформацію цієї субсистеми. Предметом нашого дослідження стали 607 урбанонімів – назв вулиць, провулків, площ, взяті з офіційного сайту Ужгородської міської ради. Усі урбаноніми ми поділили на такі групи: 1) меморіальні назви, метою яких є увіковічнення певних осіб або груп осіб у суспільній пам’яті; 2) назви-характеристики (властивостей, якостей міського об’єкта, його зв’язку з інши- ми об’єктами різного характеру тощо); 3) назви-вшанування (географічних об’єктів, націй, професій); 4) асоціативні назви. До складу першої групи входить 310 одиниць. Найбільшими підгрупами серед них є ті, що утворені на честь місцевих діячів (40%) та ті, що вшановують іноземних діячів (38%). Близько 22% назв на честь осіб з інших регіонів України. Характеристичні назви складають 21% від усіх урбанонімів Ужгорода. Ми поділяємо їх на дескриптивні (власне характеристичні) та дескриптивно-оцінні. Перша група об’єднує одиниці, в основі яких – об’єктивне відображен- ня навколишніх реалій, друга – урбаноніми, які характеризують за допомогою оцінювання об’єкта, що часто носить суб’єктивний характер. Близько 15% сучасного урбанонімікону міста Ужгорода складають асоціативні назви, призначення яких – викли- кати в уяві мовців певні позитивні асоціації. Назви-вшанування в ужгородському урбаноніміконі можна сміливо назвати продуктом радянської епохи. Осо- бливістю найменувань цієї групи є домінуюча мотивація третього ступеня, тобто відсутність будь-якого реального зв’язку з номінованим об’єктом (за винятком назв, утворених на честь міст-побратимів). Аналіз урбанонімікону Ужгорода показав домінування глорифікаційного принципу номінації, тобто власні назви на карті міста перш за все розглядаються назвотворцями як засіб формування певних цінностей. Превалювання на- йменувань на честь місцевих діячів, а також онімів, що відображають регіональну специфіку, свідчить про тенденцію коренізації в сучасному ужгородському урбаноніміконі. У той же час значний пласт урбанонімів — спадок консерва- тивної і обмеженої системи номінації радянських часів. Ключові слова: урбанонімікон, меморіальні назви, дескриптивні урбаноніми, назви-вшанування, асоціативні найменування.

Abstract. Urbanonymy is a numerous and specific layer of toponymy, the feature of which, compared to other onymic classes, is extremely close to extralingual factors, which causes instability and constant transformation of this subsystem. The subject of our study were 607 urbanonyms – names of streets, alleys, squares, taken from the official website of the Uzhhorod City Council. We divided all urbanonyms into the following groups: 1) memorial names, the purpose of which is to perpetuate certain persons or groups of persons in public memory; 2) names-characteristics (properties, qualities of the city object, its connection with other objects of different character, etc.); 3) names-honoring (geographical objects, nations, professions); 4) associative names. The first group includes 310 units. The largest subgroups among them are those formed in honor of local figures (40%) and those that honor foreign figures (38%). About 22% of names are in honor of people from other regions of Ukraine. Characteristic names make up 21% of all urbanonyms of Uzhhorod. We divide them into descriptive (actually characteristic) and descriptive-evaluative. The first group combines units based on an objective reflection of the surrounding realities, the second – urbanonyms, which are characterized by evaluating the object, which is often subjective. About 15 % of the modern urbanonymicon of the city of Uzhhorod are associative names, the purpose of which is to evoke certain positive associations in the imagination of speakers. Names-honors in the Uzhhorod urbanonymicon can be safely called a product of the Soviet era. The peculiarity of the names of this group is the dominant motivation of the third degree, ie the absence of any real connection with the nominated object (except for the names formed in honor of the sister cities). The analysis of the urbanonymicon of Uzhhorod showed the dominance of the glorifying principle of nomination, ie proper names on the city map are first of all considered by the namesakes as a means of forming certain values. The prevalence of names in honor of local children, as well as onyms that reflect regional specifics, indicates a trend of rooting in the modern Uzhgorod urbanonymicon. At the same time, a significant layer of urbanonyms is a legacy of a conservative and limited Sovietera nomination system. Keywords: urbanonymicon, memorial names, descriptive urbanonyms, names-honoring, associative names.