Boj proti tzv. ukrajinskemu burzoaznemu nacionalizmu v kontexte krizy totalitneho rezimu v Ceskoslovensku

Abstract

Проблематика боротьби проти т. зв. „українського буржуазного націоналізму” (УБН) в післявоєнній Чехословаччині до теперішнього часу в словацькій історіографії належить до малодосліджених тем. У статті розглядається розвиток цього питання з 1945 року в зв’язку з процесами в Закарпатській Україні та наступними сепаратистськими тенденціями серед політичних і культурних представників русинів (українців) Словаччини. Основну увагу, однак, звернуто на період з 1948 року і особливо з 1952 року, коли наступ проти т.зв. „українських буржуазних націоналістів” досяг найбільшої інтенсивності. Сценарій цих репресивних акцій був підготовлений і керований на найвищому політичному рівні. В більшості випадків боротьба проти УБН мала мотивом отримати вигідні політичні позиції. Це була боротьба за владу всередині тогочасних правлячих структур. Але стосовно русинської (української) національної меншини в Словаччині така боротьба проти УБН означала послаблення діяльності або й ліквідацію її національних інституцій, тимчасовий параліч активності її інтелігенції і в кінцевому результаті вела до прискорення асиміляційних тенденцій в середовищі цієї меншини.