Державна політика у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини

Abstract

Стаття присвячена окресленню окремих аспектів правового регулювання ветеринарної медицини в Україні. У роботі здійснено аналіз дослідження законодавства у сфері ветеринарного та епізотичного благополуччя, а також безпечності харчових продуктів. Виокремлено етапи реформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів. Проведено комп-лексний аналіз планування та здійснення ветернарно-санітарного нагляду та контролю на підконтрольних об’єктах суб’єктів господарювання, які займаються виробництвом, зберіганням та реалізацією харчової про-дукції. Запропоновано концептуальні підходи до формування державної кадрової політики в галузі безпеч-ності харчових продуктів, при цьому виділено основні цілі,що формують забезпечення потреб галузі професійними,компетентними та кваліфікованими кадрами. Запропоновано шляхи вдосконалення позапланових заходів державного контролю та застосування при цьому адміністративного впливу. Автор приходить до висновку, що організація роботи Держпродспоживслужби України є недослідженою належно, а законодавча база недосконалою, що створює перепони в ефективній роботі Держпродспоживслужби як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ветеринарного, санітарного та епізоотичного благополуччя. Наголошено, що необхідною передумовою удосконалення національної стратегії забезпечення продовольчої безпеки України є створення дієздатної, конструктивної державної служби ветеринарної медицини, спроможної виконувати покладені на неї функції державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. Це дає підстави вважати, що формування державної кадрової політики у галузі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини України на сьогодні належить до актуальних питань, що потребують розв’язання як у науковому, так і в практичному аспектах.