Назви їжі, напоїв та кухонного начиння в структурі закарпатських паремій: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі «Лінгвістичного атласу» Й. Дзендзелівського)

Abstract

Анотація. До актуальних завдань у галузі сучасної фразеології належать лінгвокультурологічні й етнопсихоло- гічні студії стійких висловів. Діалектна фразеологія є однією з важливих проблем українського мовознавства, оскільки порівняно з іншими структурними рівнями зберігає більше інформації про традиційну духовну й матеріальну культуру народу. Їжа та харчування українців були переважно об’єктом етнографічних досліджень В. Борисенко, О. Кравець, О. Кувеньової, Л. Артюх та ін. Діалектні назви їжі та кухонного начиння аналізували лінгвісти З. Ганудель, Г. Вештарт, Є. Турчин, Н. Загнітко, Е. Ґоца, М. Волошинова, Л. Борис, В. Різник, О. Оскирко та ін. Однак назвам їжі та кухонного начиння як компонентам українських паремій присвячено менше праць, чим і зумовлюється актуальність цього до- слідження. Мета статті – лінгвокультурологічний аналіз назв їжі та кухонного начиння в структурі закарпатських паремій. Джерельна база дослідження охоплює близько 100 паремій, вилучених із «Лінгвістичного атласу українських говорів Закарпатської області УРСР (України)» Й. Дзендзелівського. Їжа є елементом не лише матеріальної, а й духовної культури народу. Назви традиційних страв можна назвати однією з етнокультурних реалій, а в складі українських паремій виявляється їхня національна своєрідність та особли- вості народних асоціацій. Закарпатські паремії, у яких надійно закріпилися назви їжі, напоїв та кухонного начиння, мають переважно ан- тропоцентричний характер і віддзеркалюють знання й уявлення людини про світ, багатовіковий досвід її побутової діяльності та міжособистісні взаємини з іншими членами родини й суспільства загалом. Більшість паремій із компо- нентами хліб, прóсо, грéчка, мед, хрін наявна в широкому узусі українців. Вузьколокальні ж діалектні назви (токáн, рáтота, дзер, жентúця, буркýт, варíшка, тáнджур, чеиреипáн’а) в структурі стійких висловів виступають яскравим засобом відтворення місцевого колориту. Досліджені паремії характеризуються високим ступенем варіативності та синонімії, багатством ідеографічних характеристик, експресією та емоційністю. Ключові слова: назви їжі, напоїв, кухонного начиння, фразеологія, паремія, Й. Дзендзелівський.

Abstract. Linguo-cultural and ethnopsychological studies of set expressions are among the urgent tasks in the field of modern phraseology. Dialect phraseology is one of the important issues of Ukrainian linguistics, being compared to other structural levels holds more information about traditional spiritual and material culture of the people. The food and nutrition of Ukrainians were mainly the object of ethnographic research сarried out by V. Borysenko, O. Kravets, O. Kuvenyova, L. Artyukh and others. Dialect names of food and kitchen utensils were analyzed by such linguists Z. Ganudel, G. Veshtart, E. Turchyn, N. Zahnitko, E. Gotsa, M. Voloshinova, L. Boris, V. Riznyk, O. Oskirko and others. However, fewer works are devoted to the names of food and kitchen utensils being the components of Ukrainian paremias. This fact determines the relevance of the study. The purpose of the article is linguistic and cultural analysis of the names of food and kitchen utensils in the structure of Transcarpathian paremias. The material of the study is represented by 100 paremias taken out from Yo. Dzendelivsky’s “Linguistic Atlas of Ukrainian Dialects of the Transcarpathian Region of the Ukrainian SSR (Ukraine)”. Food is an element not only of the material but also of the spiritual culture of the people. The names of traditional dishes can be named as one of the ethnocultural realities, and national originality and peculiarities of folk associations are revealed in the Ukrainian paremias. Transcarpathian paremias, in which the names of food, beverages and kitchen utensils are firmly established, are predominantly anthropocentric in nature and reflect a person’s knowledge and perception of the world, the centuries of experience and interpersonal relationships with other family members and the society as a whole. Most paremias with the components bread, millet, buckwheat, honey, and horseradish are available in the language of Ukrainians. Narrow-dialectal names (tokan, ratota, dzer, zhentutsya, burkut, varishka, tandzhur, che y re y pan’a) are a bright means of reproducing the local flavor in the structure of set expressions. The paremias under study are characterized by a high degree of variability and synonymity, the richness of ideographic characteristics, expression and emotionality. Keywords: names of food, drinks, kitchen, phraseology, paremia, Yo. Dzendelivsky.