Найменування полів із-під сільськогосподарських культур в українських східнополіських говірках

Abstract

Анотація. У статті здійснено аналіз назв полів, із яких прибрано сільськогосподарські культури, у східнополісь- кому говорі української мови. Простежено структуру, мотивацію та локалізацію найменувань. Встановлено, що в обстежуваних говірках назви площ із-під сільськогосподарських культур переважно утворені за моделями «назва культури, що росла на площі, + суфікс». Найпродуктивнішим у цій словотвірній групі є формант -анишч(е) та інші суфікси, похідні від -ишч(е). На основі аналізу лексем, мотивованих назвами культур, відзначено активність словотворчих типів із суфіксами -ник, -аник та -ан:ик. Визначено, що локативні назви із суфіксальною морфемою -ан’:(е,а) поширені у крайніх східних говірках до- сліджуваного діалектного континууму, із формантом -аницʹ(а) – у говірках західної частини східнополіського діалек- ту. Спорадично вживають найменування площ із-під сільськогосподарських культур, утворені за допомогою суфікса -анк(а); зрідка – з фіналями -ницʹ(а), -анух(а), -их(а), -инʹ:(а,е). Часто значення поле з-під злакових культур маніфестує лексема стерня, яку засвідчено в багатьох фонетичних і словотвірних варіантах і яка відбиває мотив номінації ‘назва решток скошених або зжатих стебел злакових на полі’ > ’поле з-під злакових культур’. Для позначення полів із-під сільськогосподарських культур зафіксовано описові форми: двокомпонентні атри- бутивні сполучення, утворені за моделлю «назва рослини + стерня (стерен)», дво- чи трикомпонентні номінативні одиниці з ядерною лексемою поле; форми «adj. + площа», «adj. + плантація»; багатокомпонентні аналітичні сполуки, утворені за моделями «де + назва рослини + рос|ло(-а)», «де + назва рослини + бу|ло», «там + бу|ло + назва рослини», «там, де + назва рослини + бу|ло (рос|ло)». У частині населених пунктів зафіксовано синкретизм назви рослини чи її частини і поля, з якого цю рослину знято. Простежено, що в низці східнополіських говірок відсутні назви площ із-під окремих сільськогосподарських культур, що зумовлено позалінгвальними чинниками, насамперед тим, що ці культури не вирощують. Ключові слова: східнополіський діалект, сільськогосподарська лексика, мотивація, формант, суфікс.

Abstract. The article analyzes the names of fields after crops, which have been removed in the Eastern Polissian dialect of the Ukrainian language. The structure, motivation and localization of the names are traced. It has been defined that the names of areas after crops in the surveyed dialects are mainly formed according to the models “name of the culture that grew on the area, + suffix”. The most productive in this word-forming group is the formant -анишч(е) and other suffixes derived from -ишч(е). The activity of word-forming types with the suffixes -ник, -аник and -ан:ик is noted on the analysis of lexicon, which is motivated by the names of cultures. It has been determined that locative names with the suffix morpheme -ан’:(е,а) are common in the utmost eastern dialects of the studied dialect continuum, and with the formant -аницʹ(а) – in the dialects of the western part of the Eastern Polessian dialect. The names of areas after crops formed by the suffix -анк(а) are used sporadically, and with the endings -ницʹ(а), -анух(а), -их(а), -инʹ:(а,е) – occasionally. The name of the field after cereals is often manifested by the lexem стерня, which is attested in many phonetic and word-forming variants and which reflects the motive of the nomination ‘name of the remains of bevelled or compressed stalks of cereals in the field’> ‘field after cereals’. Descriptive forms have been recorded to denote fields after agricultural crops: two-component attributive combinations formed according to the model “ name of plant + stubble”, two- or three-component nominative units with the nuclear lexem поле; forms «adj. + area», «adj. + plantation»; multicomponent analytical compounds formed by the models «where + name of plant + grew», «where + name of plant + was», «there + was + name of plant», «where + name of plant + was (grew)». In a number of settlements the syncretism of the name of a plant or its part and the field from which this plant was removed is fixed. It has been observed that in a number of the Eastern Polessian dialects there are no names of areas after individual agricultural crops, which is due to non-lingual factors, primarily the fact that these crops are not grown. Keywords: Eastern Polessian dialect, agricultural vocabulary, motivation, formant, suffix.