Календарно-обрядові назви осіннього циклу в закарпатських говірках

Abstract

Анотація. Календарно-обрядова лексика як особливий елемент існування людини завжди привертала увагу ет- нографів, лінгвістів, оскільки в ній можна простежити матеріальну й духовну культуру людства, виявити соціально- економічні умови, спадковість поколінь, споконвічні міжетнічні зв’язки. Проте досі не вивчені мовні явища, які пре- зентують календарно-обрядову лексику в закарпатських говірках. У пропонованій статті подаємо спостереження над календарно-обрядовими назвами осіннього циклу в українських закарпатських говірках, зокрема аналізуємо семи на означення 6 церковних осінніх свят. Звертаємо увагу на їх компонентний склад, лексико-граматичну характеристику та внутрішню форму. Також простежуємо наявність чи відсутність зафіксованої лексики в інших українських говорах та в українській літературній мові. Закарпатські говірки, як відомо, належать до системи говірок давньої формації, отже, зберігають реліктові яви- ща, архаїчні риси, але водночас містять і порівняно нові нашарування, зумовлені географічним розташуванням говір- кового масиву та іншими позалінгвальними мотивами. Як видно із зібраної нами лексики, календарно-обрядова лексика характеризується широкою варіантністю. Заслуговує на увагу словотвір християнських назв у закарпатських говірках. Чимало календарно-обрядової лек- сики, в основі яких лежать власні назви, повʼязані із законом мовленнєвої економії: Мú(ы)тр′а, Михáĭл′а, Михáл′а та ін. Невеликий відсоток назв належить до композитів: Главос′іки (ы), Главóс′ікы, Лагос′íкы, Главóс′ік, Главос′íка. Ці назви відрізняються переважно граматичними чи фонетичними особливостями. Значна кількість назв мотивована біблійними подіями: Главос′іки (ы), Здвúгы Чéсного Хрестá, Здвúже(і)н′:а, Воздвижéн′і(и)йе, Воздвижéн′ійе Чéсного Хрестá, Покрóвы. Деякі назви календарно-обрядових свят у закарпатських говірках збігаються з літературними відповідниками; окремі з них зафіксовані в інших говорах. Специфіка досліджуваної лексики також полягає в утворенні своєрідних фонетичних, словотвірних та лексичних варіантів, які свідчать про багатство української мови та про постійну потребу її глибокого вивчення. Ключові слова: календарно-обрядова лексика, лексико-семантична група, лексема, мотивація, українські за- карпатські говірки

Abstract. Calendar-ritual vocabulary as a special element of human existence has always attracted the attention of ethnographers, linguists, being able to trace the material and spiritual culture of mankind, identify socio-economic conditions, the heredity of generations, and the original interethnic ties. However, linguistic phenomena reflecting calendar-ritual vocabulary in Transcarpathian patoises have not been studied yet. In the paper under consideration we present observations on the calendar-ritual names of the autumn cycle in the Ukrainian Transcarpathian dialects, in particular, we analyze semes denoting 6 church autumn holidays. Attention is paid to their components, lexical and grammatical characteristics and inner form. We also trace the presence or absence of the vocabulary in other Ukrainian patoises and in the Ukrainian literary language. Transcarpathian patoises are known to belong to the system of dialects of ancient formation, therefore, retain relics, archaic features, but at the same time contain relatively new layers due to the geographical location of the patois and other non-lingual motifs. As one can see from the lexemes, calendar-ritual vocabulary is characterized by a wide variety. The word-formation of Christian names in Transcarpathian patoises deserves special attention. There is a lot of calendar-ritual vocabulary, which is based on proper names associated with the law of speech economy: Mútr’a, Mykhail’a, Mykhal’a and others. A small percentage of the names belong to the composites: Glavos’iky, Glavos’iki, Lagos’iky, Hlavos’ik, Glavos’ika. These names differ mainly in grammatical or phonetic features. A significant number of names are motivated by biblical events: Glavos’iki, Zdvýhy Chésnoho Hrestá, Zdvýzhen′:a, Vozdvizhén′i(i)ye, Vozdvizhén′iye Chésnoho Hrestá, Pokróvy. Some names of calendar-ritual holidays in Transcarpathian dialects coincide with literary equivalents; some of them are recorded in other patoises. The specificity of the vocabulary also lies in the formation of peculiar phonetic, word-forming and lexical variants, which testify to the richness of the Ukrainian language and the constant need for its deep analysis. Keywords: calendar-ritual vocabulary, names of autumn holidays, lexical-semantic group, token, motivation, Ukrainian Transcarpathian dialects.