Словотвірний потенціал чужомовних запозичень у сучасній закарпатській говірці

Abstract

Анотація. Вивченню запозиченої лексики від різних мов в українській літературній мові присвячена величезна кількість праць. Проте дослідження дериватів, словотвірного потенціалу чужомовних запозичень в українській мові лише розпочинається, але поки що стосується воно в основному літературної мови. Мета пропонованої статті – охарактеризувати словотвірний потенціал запозиченої лексики в закарпатській го- вірці села Сокирниця Хустського району. Дослідження виконано на матеріалі, зафіксованому в нашому словнику, див. [Сабадош 2021]. Порівняно з українською літературною мовою, в якій словотвірний потенціал мають запозичення від досить великої кількості різних мов, у нашій говірці вони походять в основному від угорської, значно менше від румунської і німецької, ще менше від західнослов’янських та інших європейських мов. Частина слів із чужомовними коренями має у говірці значний словотвірний потенціал: їхні словотвірні гнізда налічують велику кількість дериватів, що об’єднуються в близько 10–15 і більше словотвірних пар і ланцюжків (рядів) із тим самим коренем, напр., деривати мадяризмів ли|ґін’ ‘парубок’ (< угор. legény т. с.), |ґаз|да ‘господар, хазяїн’ (< угор. gazda ‘господар, селянин’), румунізму ґ|лонVы ‘великі негарні передні зуби у людини’ (< рум. clonţ ‛дзьоб’) тощо. За належністю до частин мови всі деривати з іншомовними коренями поділяються на чотири групи: 1) іменнико- ві, 2) прикметникові, 3) дієслівні і 4) прислівникові. У цій статті характеризуються тільки дві перші групи. Деривати-іменники відзначаються найбільшою різноманітністю і словотвірних значень, і словотвірних форман- тів, утворюються від іменників, прикметників і дієслів, найбільше відсубстантивних похідних. На відміну від них для відприкметникових утворень характерна значно менша різноманітність словотвірних значень і формантів. Деривати- прикметники утворюються переважно від іменникових основ за допомогою багатьох суфіксів, але загальна кількість цих похідних значно менша, ніж дериватів-іменників. Найбільше серед них якісних прикметників. Ключові слова: словотвір, дериват, словотвірний потенціал слова, словотвірне гніздо, словотвірне значення, словотвірна пара, словотвірний ланцюжок (ряд), чужомовне запозичення.

WORD-FORMING POTENTIAL OF FOREIGN BORROWINGS IN MODERN TRANSCARPATHIAN DIALECT Abstract. A huge number of works in the Ukrainian literary language are devoted to the study of borrowed vocabulary from different languages. However, the study of derivatives, the word-forming potential of foreign language borrowings in the Ukrainian language is just beginning, but so far it concerns mainly the literary language. The purpose of the proposed article is to characterize the word-forming potential of borrowed vocabulary in the Transcarpathian dialect of the village of Sokyrnytsia, Khust district. The study was performed on the material recorded in our dictionary, see [Sabadosh 2021]. Compared to the Ukrainian literary language, in which the word-forming potential has borrowed from a large number of different languages, in our dialect they come mainly from Hungarian, much less from Romanian and German, even less from Western Slavic and other European languages. Some words with foreign roots have a significant word-forming potential in the dialect: their word-forming nests have a large number of derivatives, which are combined into about 10–15 or more word-forming pairs and chains (series) with the same root, eg, derivatives of Magyarism ly|gin’ ‘young man’ (<Hungarian legény so-called), |gaz|da ‘master, master’ (<Hungarian gazda ‘master, peasant’), Romanian g|lonVy ‘big ugly front teeth in man’ (Romanian clonţ ‛beak’ ) etc. According to the parts of speech, all derivatives with foreign roots are divided into four groups: 1) noun, 2) adjective, 3) verb and 4) adverb. This article characterizes only the first two groups. Derivatives-nouns are marked by the greatest variety of both word-forming meanings and word-forming formants, formed from nouns, adjectives and verbs, most of the substantive derivatives. In contrast, adjective formations are characterized by a much smaller variety of word-forming meanings and formants. Adjective derivatives are formed mainly from noun bases with the help of many suffixes, but the total number of these derivatives is much smaller than noun derivatives. Most of them are qualitative adjectives. Keywords: word formation, derivative, word-forming potential of a word, word-forming nest, word-forming meaning, word-forming pair, word-forming chain (series), foreign language borrowing.