Особливості та структура залученості до мережі Інтернет студентської молоді різних курсів навчання в умовах карантинних обмежень

Abstract

Метою дослідження є визначення рівня та структури залученості до віртуального простору мережі Інтернет студентської молоді в залежності від року навчання здобувача освіти в період дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень Матеріали та методи. Використано метод спеціального соціологічного дослідження, медико-статистичний та метод порівняльного аналізу. Основою став метод анонімного опитування з використанням оригінальної анкети, сформованої у сервісі Google-форми, студентів ДВНЗ «УжНУ» очної форми навчання. Результати. Серед студентської молоді лише близько 10% витрачають час в мережі Інтернет під час дистанційного навчання до 3-х годин на добу), від 4 до 6 годин щоденно витрачають на перебування в мережі Інтернет трохи менше половини представників студентів бакалаврату молодших і старших курсів (47,3 та 42,7%, відповідно). Звертає на себе увагу, що значна частка студентів як молодших, так і старших курсів бакалаврату (41,3 та 49,3%) під час дистанційного навчання щоденно перебувають в мережі Інтернет більше 7 годин. Лише 20% студентів магістерських програм щоденно перебувають в мережі інтернет 7 і більше годин. Структура основних витрат часу в мережі Інтернет в усіх групах дослідження є ідентичною. Так, більшість опитаних визначають основним видом діяльності в мережі Інтернет під час дистанційного навчання саме навчання або роботу (335 респондентів, 64,1% опитаних) і частка таких зростає в залежності від курсу навчання. Висновки. Рівень залученості до перебування в мережі Інтернер під час дистанційного навчання має відмінності в залежності від курсу навчання опитаних здобувачів освіти, у студентів старших курсів він нижче. Структура основних витрат часу в мережі Інтернет в респондентів усіх курсів навчання є ідентичною. Більшість опитаних визначають основним видом діяльності в мережі Інтернет під час дистанційного навчання навчання або роботу.