Conventional and constitutional regulations of lawful detention of a person without a court decision: criminal procedure aspect

Abstract

The article compares the requirements for the lawful application of detention without a court decision as a criminal procedure established in Article 5 § 1 (c) of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and in the second sentence of Article 29 part 3 of the Constitution of Ukraine. In particular, the content of the concept of "detention" of a person is studied, the list of subjects who have the right to detain a person without a court decision and the legal content and list of legitimate grounds for detention of a person without a court decision as a criminal procedure are studied and compared. Conventional, constitutional and criminal-procedural norms are also studied, as well as the necessity of mandatory further judicial review of the legality of the detention of a person, including the terms of such review. Based on a detailed analysis of these provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the Constitution of Ukraine, relevant decisions of the European Court of Human Rights and the Criminal Procedure Code of Ukraine, it is established that the grounds for the detention of a person by a general entity, defined by paragraph 2 of Article 207 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, and a special entity, defined by subparagraphs 1 and 2 (except subparagraph 3) of paragraph 1 of Article 208 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, in general, correspond to the grounds for lawful detention of a person enshrined in Article 5 § 1 (c) of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Therefore, it cannot be qualified as unlawful interference with the human right to liberty and security of person. At the same time, pro posals are formulated to make changes and additions to subparagraph 3 of paragraph 1 of Article 208 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is also proved that the provisions of paragraph 2 of Article 12 and Articles 209 and 211 of the Criminal Procedure Code of Ukraine are critical provisions of the current legisla tion of Ukraine regarding the lawful application of detention of a person without a court de cision. These provisions actually eliminate some shortcomings and establish the necessary legal and procedural grounds for the clarified application of the provision of the second sentence of part 3 of Article 29 of the Constitution of Ukraine, in accordance with the provi-sions of paragraph 3 of Article 5 of the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as well as the practice of their application developed by the European Court of Human Rights.

У статті здійснюється компаративістьке дослідження вимог щодо правомірного застосування затри мання особи без рішення суду, як кримінально-процесуального заходу, які встановлені у підпункті «c)» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та у другому реченні частини 3 статті 29 Конституції України. Зокрема, досліджується зміст поняття «затримання» особи, вивчається та порівнюється перелік суб’єктів, які наділені правом затримувати особу без рішення суду та юридичний зміст і перелік правомірних підстав затримання особи без рішення суду, як кримінально-процесуального заходу. Також досліджуються конвенційні, конституційні та кримінально-процесуальні норми, що необхідності обов’язкового проведення подальшої судової перевірки правомірності застосування затримання особи, включно із строками проведення такої перевірки. На основі детального аналізу вказаних положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, відповідних рішень Європейського суду з прав людини та Кримінального процесуального кодексу України встановлюється що підстави для застосування затримання особи загальним суб’єктом, визначені пунктом 2 статті 207 Кримінального процесуального кодексу України, та спеціальним суб’єктом, визначені підпунктами 1 та 2 (за винятком підпункту 3) пункту 1 статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, загалом, відповідають підставам застосування правомірного затримання особи закріпленим у підпункті «c)» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже не може кваліфікуватися як незаконне втручання в право людини на свободу та особисту недоторканність. Водночас, формулюються пропозиції щодо внесення змін та доповнень до підпункту 3 пункту 1 статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Також обгрунтовується, що положення пункту 2 статті 12 та статей 209 і 211 Кримінального процесуального кодексу України є критично важливими положеннями чинного законодавства України, щодо правомірного застосування затримання особи без рішення суду. Вказані положення фактично усувають окремі недоліки та встановлюють необхідні юридично-процесуальні підстави для уточненого застосування припису другого речення частини 3 статті 29 Конституції України, відповідно до вимог положень пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики їх застосування напрацьованої Європейським судом з прав людини.