Міжнародна безпека, національна безпека, конституційна безпека: теоретико-правові підходи

Abstract

Стаття присвячена удосконаленню теоретико-правових основ щодо розуміння сутності міжнародної, національної та конституційної безпеки, а також співвідношення цих понять. Акцентовано увагу на нормах міжнародного права та основних принципах, закріплених в статуті Організації Об’єднаних Націй (ООН), Декларації про принципи міжнародно го права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй. Виявлено ознаки національної безпеки згідно з рекомендаціями Фонду національної та міжнародної безпеки при ЮНЕСКО: 1) наяв ність системи державних та громадських гарантій; 2) мета – захист цінностей та інтересів, джерел духовного і матеріального добробуту від внутрішніх і зовнішніх загроз. Виділено теоретико-правові підходи щодо визначення понять національна безпека та конституцій на безпека. Встановлено, що при застосуванні таких двох підходів до визначення поняття національної безпеки як підхід по суті і по формі, зміст поняття національної безпеки зво диться лише до «стану захищеності» (статики). Динаміка ж – сукупність заходів, спрямо ваних на виявлення загроз національній безпеці – нівелюється. Встановлено, що не сино німами поняття «оцінка (оцінювання) стану захищеності національної безпеки» та «оцінка (оцінювання) захищеності національної безпеки». Оцінка (оцінювання) стану захищеності національної безпеки представляє собою сукупність заходів, спрямованих на виявлення загроз, в той час як оцінка (оцінювання) захищеності національної безпеки представляє собою заходи щодо виявлення рішень, що створюють можливість здійснення дій, які пе решкоджають сектору безпеки і оборони виконувати завдання за призначенням. Виявлено теоретико-правові підходи щодо визначення поняття конституційної безпеки. Акцентова но увагу на тому, що окрім нормативно-правового механізму забезпечення конституційної безпеки є і організаційно-правовий механізм, який нівелюється в наукових дослідженнях, а також на цінностях, які потребують захисту. Аргументовано, що хибним є зведення цих цінностей виключно до захисту основ конституційного ладу, а кола суб’єктів – лише до юридичних осіб, наділених публічно-владними повноваженнями.

The article is devoted to improving the theoretical and legal framework for understanding the essence of international, national and constitutional security, as well as the ratio of these con cepts. Emphasis is placed on the norms of international law and the basic principles enshrined in the UN Charter, the Declaration of Principles of International Law, concerning friendly relations and cooperation between states in accordance with the Charter of the United Nations. Signs of national security were identified in accordance with the recommendations of the National and International Security Fund at UNESCO. Theoretical and legal approaches to the definition of national security and constitutional security are highlighted. It is established that when apply ing such two approaches to the definition of the concept of national security as an approach in essence and form, the meaning of the concept of national security is reduced only to the “state of security” (statics). The dynamics - a set of measures aimed at identifying threats to national security - is leveled. It is established that the concepts of “assessment (assessment) of the state of national security” and “assessment (assessment) of national security” are not synonymous. As sessing (assessing) the state of national security is a set of measures aimed at identifying threats, while assessing (assessing) the protection of national security is a measure to identify solutions that enable the implementation of actions that prevent the security and defense sector to perform tasks by appointment. Theoretical and legal approaches to defining the concept of constitutional security are revealed. Emphasis is placed on the fact that in addition to the normative-legal mech anism of ensuring constitutional security, there is also an organizational-legal mechanism, which is leveled in scientific research, as well as on values that need protection. It is argued that it is wrong to reduce these values exclusively to the protection of the foundations of the constitutional order, and the circle of subjects - only to legal entities endowed with public authority.