Актуальні питання лінгвокультурологічного вивчення фраземіки

Abstract

Анотація. Чинники утворення, значення, етимологія, історія та зв’язок із різними сферами діяльності людини продовжують привертати увагу нинішніх фразеологів. Вплив культури на формування й функціонування фразем ви- вчається нині в межах таких наук, як етнолінгвістика, лінгвокультурологія, когнітивна й контрастивна лінгвістика. Головною метою лінгвокультурологічного вивчення фраземного складу мови є виявлення культурномовної ком- петенції представників сучасної мовної спільноти на основі опису культурних конотацій, що містяться в концептуаль- ному змісті мовних знаків. Національна специфіка фраземи визначається співвідношенням її з елементом матеріальної або духовної культури окремої спільноти, її історії, вірувань і звичаїв, географією проживання народу. «Зообраз» як характеристика людини через тварину – те переносне значення, що фіксується словниками у відпо- відних статтях. Процес зоонімної номінації у цьому випадкові може відбуватися у двох напрямах: приписування твари- нам якостей, властивих людині, тобто шляхом антропоцентризму і наділення людини характеристиками, властивими представником тваринного світу – зооморфізму. Когнітивний підхід до значення антропоцентричний за своєю суттю. Когнітивна лінгвістика нині є напрямом, у центрі уваги якого знаходиться мова як спільний когнітивний механізм, у якому досліджуються тільки ті когнітивні структури і процеси, які властиві людині як homo loquens. Із токи зору когнітивної семантики аналіз значень лексичних одиниць здійснюється за допомогою базових категорій реалізації концепту. Концептуалізація є однією з найважли- віших характеристик пізнавальної діяльності людини. Саме через концепти («стереотипи свідомості») здійснюється зв’язок мови з мисленнєвою діяльністю людини. Концепт як базова категорія когнітивної семантики, позначається сло- вом. Із когнітивної точки зору концепт – це ідеальна сутність, ментальна структура інтегрованого й систематизованого значення суб’єкта про певний фрагмент дійсності. Прототипи – сутності соціально й культурно зумовлені, які часто змінюються й отримують нових представників. Вони дають змогу структурувати категорію, а значить і концепт, який є складним утворенням, ментальною репрезен- тацією, що визначає, як речі категоризуються і як пов’язані між собою. У мові концепт може бути вербалізований окремими словами, словосполученнями, фраземами й цілими текстами. Ключові слова: фразема, лінгвокультурологія, когнітивна лінгвістика, зообраз, концептуальний зміст, категори- зація.

Abstract. The factor formation, meaning, etymology, history and the connection with different spheres of human activities continue drawing attention of present-day phraseologists. The influence of culture on the formation and functioning of phrases has been studied within the scope of such humanities as ethnolinguistics, linguoculturology, cognitive and contrastive linguistics. The principal aim of the linguocultural phrase study is revealing of cultural and language competence of the representatives of modern language community on the basis of cultural connotation description inherent in the conceptual contents of language signs. The national phrase specificity is defined as its correlation with the element of material and spiritual culture of a particular collocation, its history and customs, natural and geographical territory of a human dwelling. The «zoological image» as a human firm of character reminding an animal is a figurative meaning fixed in dictionaries in corresponding articles. The process of zoonymic nomination in this case may occur in both trends: ascribing animals of features, inherent in human beings, that is by means of, authropocentrism and imparting a human being the features inherent in the representatives of the animal world – zoomorphism. Cognitive approach to meaning is anthropocentric according to its essence. The present-day cognitive linguistics is a trend focused on the language as a common cognitive device, in which the only human cognitive structures and processes are under study. From the view-point of cognitive semantics the analysis of meaning of lexical units is carried out by means of basic categories of concept realization. Conceptualization is one of the most important traits of human cognitive activities. It is due to the concerts («stereotypes of consciousness») that the connection of language with mental activities occurs. Concept as the basis category of cognitive semantics is designated with a word. From the cognitive points of view concept is the ideal essence a mental structure of the integrated and systematized knowledge of a person about a certain fragment of reality. Prototypes are essences which are socially and culturally motivated, often changed and receiving new representatives. They enable category structuring, including concept, which is a complicated formation, mental representation that defines how things are categorized and intertwined. In a language a concept may be verbalized with certain words, word groups, phrases and whole texts. Keywords: phraseme, linguistic and cultural studies, cognitive linguistics, zoological image, conceptual content, categorization.