Розуміння обов’язків у концепціях мислителів Давньої Греції

Abstract

Дану статтю присвячено аналізу правової природи обов’язків у концепціях мислителів Давньої Греції. Автори намагаються осмислити витоки категорії обов’язку, звертаючись до філософської спадщини античних мислителів. Так, предметом дослідження стали погляди Гомера, грецьких софістів, Сократа, Платона та представників філософії стоїцизму. У статті вказано, що на початкових етапах розвитку грецької філософсько-правової думки термін «обов’язок» безпосередньо не визначався, однак, був вплетений у систему моральноетичних уявлень суспільства. Так, автори стверджують, що хоч в часи Гомера не існувало самого терміну «обов’язки», все ж можна простежити його першооснови у морально-етичних та релігійних засадах права, більшою мірою у контексті повноважень органів державної влади. На противагу софістам, Сократ намагається повернути нормам суспільної поведінки ореол святості, у його вчені Божественні основи походження права доповнюються його філософією незмінних абсолютних моральних цінностей, вченням про доброчесність, вірою у пізнавальні властивості людського розуму, які ведуть людину до істинних знань. І хоча категорія «обов’язку» не стала об’єктом дослідження великого мислителя, однак вона входить у систему його незмінних морально-етичних цінностей. У свою чергу, Платон виводить поняття обов’язку зі складної категорії «належного», яка, у свою чергу, корелюється із категорією «справедливості». Відповідно до його уявлень справедливістю власне і є надання кожній людині їй належного. Також автори наголошують, що подальша еволюція системи обов’язків у Платона тісно пов’язана з його вченням про форми держави та концепцією ідеального суспільства. І на сам кінець, автори звертають увагу на концепцію стоїків, що намагались обґрунтувати ідеї, які б пов’язувала обов’язки як соціально та юридично значимі правила поведінки з етичними та моральними максимами.