Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48496
Title: Історична ґенеза нормотворчої діяльності держави (Новий час)
Authors: Погорєлова, Зоя Олександрівна
Keywords: Новий час, джерела права, нормотворчість держави, Західна Європа, джерела права на українських землях у XII–XIX ст
Issue Date: 2020
Publisher: Електронне фахове видання
Citation: Погорєлова З.О. Історична ґенеза нормотворчої діяльності держави (Новий час). Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 2. С.29-34.
Abstract: У статті досліджуються особливості нормотворчої діяльності європейських держав та України в Новий час (період з 1492 року до початку XX століття), історія кодифікації європейського права, а також процедурні правила здійснення нормотворчої діяльності держави та її органів. Вивчаються державно-правові вчення тогочасного періоду, які слугували теоретичним підґрунтям для розуміння ролі держа- ви у здійсненні нормотворчої діяльності та найбільше вплинули на зовнішні форми права. Зокрема, розглядаються абстрактна модель ідеального державного устрою на основі теорії суверенітету, яку обґрунтував Томас Гоббс, вчення про державу, її функції та поділ влади на парламентську, виконавчу і федеральну Джона Лока, договірна теорія держави, її функцій, роль закону в державі і суспільстві Жана- Жака Руссо, засади функціонування і роль держави в упорядкуванні суспільного життя через формування позитивних законів Ш.Л. де Монтеск’є, погляди французького знавця римського права Роберта-Джозефа Потьє. Досліджується також вчення про правову державу (Rechtstaat), у рамках якого обґрунтовано належність повноважень із правового регулювання суспільних відносин до суверенного пра- ва держави, і на основі принципу поділу влади – до компетенції представницьких органів влади. Обґрунтовується висновок про те, що в період Нового часу продовжувалось створення теоретичного підґрунтя для розуміння ролі держави у здійсненні ефективної нормот- ворчої діяльності, удосконалювалось вчення про зовнішні форми права, що дозволило більшості країн Європи сформувати досконалі нормативні системи з високим рівнем кодифікації. Утвердився парламент як представницький орган, у багатьох країнах реалізована ідея поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову зі взаємними стримуваннями і противагами, обґрунтована природа нормотворчих функцій держави, досліджені природа і межі урядової нормотворчості, сформувалися законодавча і нормотворча процедура. Хоча у практичній діяльності держав переважали патерналістське чи, у кращому разі, ліберальне розуміння держави, а також позитивістське розуміння права, що найбільше викривлення знайшло в марксистсько-ленінському вченні про державу і право і призвело до масових порушень прав людини в період сталінського режиму та злочинів проти людства у фашистській Німеччині.
Description: Природаі сутність нормотвор- чої діяльності сучасної держави може бути краще зрозу- мілою з урахуванням історичних періодів і відповідних соціальних, політичних, культурних та правових умов розвитку державності, особливостей формування органів державної влади, інтенсивності зовнішніх впливів на пра- вову систему. Усе це відбивалося на нормотворчих повно- важеннях держави, впливало на формування зовнішніх форм реалізації цих повноважень, надавало своєрідного характеру процедурі, за якою здійснювались підготовка й ухвалення актів органів державної влади. Це історичне тло надає більшої осмисленості, глибшої адекватності і кращої відповідності в сучасних умовах здійснення нор- мотворчої діяльності під час вибору правових процедур, правового інструментарію нормотворення і формальних джерел закріплення правових приписів органів державної влади, а також під час визначення способів реалізації пра- вових приписів органів державної влади.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: http://pap-journal.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/PAP_2_2020-1.pdf
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48496
ISSN: ISSN 2524-0390
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри теорії та історії держави і права



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.