Компаративні фраземи з анімалістичними компонентами в українських говірках Закарпаття

Abstract

У статті досліджена діалектна фразеологія, яка посідає одне з найважливіших місць в українському мовознавстві, адже зберігає не тільки давні українські риси говіркового мовлення, а й відображає культуру, традиції, цінності, менталітет, характер народу, зберігає фольклор тощо. Вивчення фразеологічних одиниць представлено в наукових доробках Н. Бабич (буковинські говірки), М. Доленка (східнополіські), Н. Коваленко (західноподільські), М. Демського (бойківські), Г. Ступінської, Н. Вархол, А. Івченка (лемківські), М. Олійника (гуцульські), В. Лавера (карпатські), Н. Романюк (верхньонаддністрянські), Г. Доброльожі (поліські), А. Сагаровського (центральнослобожанські), В. Ужченка, Д. Ужченка (східнослобожанські і степові) та інших. В основі фразем лежать різні лексичні одиниці, серед них: найменування сільськогосподарських культур, дій, процесів, різних виробництв та ремесел, народні звичаї, вірування, обряди, військова справа, казкові герої та їхні уста- лені звороти, ознаки й дії, пов’язані зі світом тварин і птахів тощо. Але найчастіше одним із компонентів виступають назви тварин, диких звірів, птахів, плазунів, земноводних, комах тощо, які виражають різноманітні значення, поняття та явища: надýлас’а йак квóчка ‘сердита’ (Часлівці Ужгородського р-ну), сиди́ ш гі клóка ‘нічого не робить’ (Сокирни- ця Хустського р-ну), слабы́ й ги кун’ на зды́ хан’а ‘слабкий, хворобливий’ (Іза Хустського р-ну), гібы́ корóва йазыкóм ізлизáла ‘зникнути (про когось або щось)’ (Крива Хустського р-ну), гі цир’кôўна мы́ ша ‘бідний’ (Нижні Ворота Мукачівського р-ну). За структурними особливостями компаративні фраземи переважно двокомпонентні. Перший компонент указує на дію, стан, якість, властивість, ознаку предмета чи особи, виступає дієсловом (лежи́ т гиі червáк у гнойóви (Іза Хуст- ського р-ну), хóдит ги теил’á урвáтойе (Іза Хустського р-ну)) або прикметником (воун’áчый ги тхур’ (Іза Хустського р-ну), довголáбый гі чáпл’а (Нижні Ворота Мукачівського р-ну)). Другий компонент виражений в основному іменником, у нашому випадку фаунонімом – баран, теля, корова, віл, коза, пес, жаба, миша тощо. Між собою компоненти пов’язані сполучниками як, ги / гі, гібы, а в літературній мові їм відповідають мов, немов, наче, ніби, як.

The article investigates dialect phraseology, which occupies one of the most important places in Ukrainian linguistics, because it preserves not only the ancient Ukrainian features of colloquial speech, but also reflects the culture, traditions, values, mentality, and character of the people, preserves folklore, etc. The study of phraseological units is presented in the scientific works of N. Babych (Bukovynian dialects), M. Dolenko (Eastern Polissya), N. Kovalenko (Western Podolia), M. Demsky (Boyko), H. Stupinska, N. Varhol, A. Ivchenko (Lemko), M. Oliynyk (Hutsul), V. Laver (Carpathian), N. Romaniuk (Upper Naddnistrian), H. Dobrolozhi (Polissia), A. Saharovskyi (Central Slobozhans), V. Uzhchenko, D. Uzhchenko (Eastern Slobozhans and Steppe), etc. The phrases are based on various lexical units, among them: names of crops, actions, processes, branches of production and crafts, folk customs, beliefs, rituals, military affairs, fairy-tale heroes, and their well-established turns of phrase, signs and actions associated with the world of animals and birds, and others. However, most often, one of the components is the names of animals, wild animals, birds, reptiles, amphibians, insects, etc. that express a variety of meanings, concepts, and phenomena: надýлас’а йак квóчка (pouts like a chicken) ‘angry’ (Chaslivtsi, Uzhhorod district), сиди́ш гі клóка (you sit like a hen) ‘do nothing’ (Sokyrnytsia, Khust district), слабы́й ги кун’ на зды́хан’а (weak as a dying horse) ‘weak, painful’ (Iza, Khust region), гібы́ корóва йазыкóм ізлизáла (as if the cow licked) ‘to disappear (about someone or something)’ (Kryva, Khust district), гіцир’кôвна мы́ша (like a church mouse) ‘poor’ (Nyzhni Vorota, Mukachevo district).