Сучасний погляд на проблему психологічної готовності дітей дошкільного віку до навчання в новій українській школі

Abstract

Вступ дитини до закладу загальної середньої освіти завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років. За останні роки дошкільна освіта якісно змінилась у плані розуміння цілей підготовки дитини до ЗЗСО та реалізації її вікових можливостей на шостому році життя. Не тільки у дошкільній освіті відбулися кардинальні зміни, але й у початковій школі відбулося чимало реформ. Нова українська школа (НУШ) презентувала вимоги до взаємин «учні — батьки — вчителі — школа». Пріоритетами в них є педагогіка партнерства, нові підходи до навчання учнів, формування в них ключових компетентностей тощо. Психологічна готовність до шкільного навчання – цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності. Відставання в розвитку однієї з них веде за собою відставання в розвитку інших. Найбільш загальним показником готовності дитини до школи є стійке позитивне ставлення до шкільного навчання. Якщо дитина безболісно перейшла до нових вимог, якщо навчання дається їй відносно легко, якщо в неї не втрачається інтерес до учіння, а, навпаки, зміцнюється й розвивається, в цьому випадку можна говорити про повноцінну психологічну підготовку дитини до школи.