(Не)порушність права власності суб’єктів господарювання: окремі експозе з практики ЄСПЛ.

Abstract

Дана стаття присвячена дослідженню сутності і ролі принципу недоторканості права власності у економічному житті суб’єктів господарювання. Для досягнення поставлених цілей були проаналізовані рішення Європейського суду з прав людини: як ключові, так і актуальна судова практика.

Визначено основні принципи належного здійснення позбавлення майна та контролю за використанням майном на національному рівні державами-учасницями. Ключову роль серед таких принципів відіграє принцип законної мети втручання у право власності в суспільних інтересах та принцип справедливого балансу. Так, будь-яке втручання у здійснення прав або свобод, визнаних Конвенцією, має переслідувати законну мету. І має існувати розумний пропорційний зв'язок між застосовуваними засобами та метою, яку переслідують будь-які заходи, що вживаються державою, включаючи заходи, спрямовані на позбавлення особи її майна. Таким чином, у кожному випадку, пов'язаному з передбачуваним порушенням цієї статті, повинно бути встановлено, щоб через такі дії чи бездіяльність держави особа не несла непомірний і надмірний тягар.

Для забезпечення достовірності та повноти отриманих результатів авторами у науковому дослідженні було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що є характерними насамперед для правової науки. Комплексне використання таких методів забезпечило досягнення мети і завдань дослідження, а також переконливість сформульованих висновків. Дослідження проводилося із застосуванням насамперед системно-структурного методу та діалектичного методу пізнання правової дійсності.

На підставі проведеного дослідження, автори доходять висновків, що, незважаючи на свою довгу історію, слід визнати, що право власності, як і раніше, залишається чи не найбільш спірним інститутом приватного права. Для України тема власності завжди була однією з наріжних у праві, політиці, філософії. За останніх два століття кілька разів кардинально змінювалося ставлення до власності: цей юридичний інститут відображав феодальні особливості регулювання відносин власності, потім капіталістичні, соціалістичні з суспільно-економічною спрямованістю, а сьогодні його призначення бачиться у забезпеченні надійних, стабільних відносин в умовах ринкової економіки.