Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52289
Название: Особливості мотиваційної структури особистості як складника індивідуальної моделі психологічного здоров’я у хворих на депресивні розлади.
Другие названия: Peculiarities of the motivational structure of the personality as a component of the individual model of psychological health in patients with depressive disorders
Авторы: Бучок, Юрій Степанович
Шестопалова, Людмила Федорівна
Луцик, Володимир Леонідович
Марута, Оксана Сергіївна
Ключевые слова: депресивні розлади, мотиваційна структура особистості, рівень щастя, індивідуальна модель психологічного здоров’я, психологічне благополуччя, психокорекція, емоційні стани
Дата публикации: 2023
Издательство: ДУ "ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ"
Библиографическое описание: Шестопалова Л.Ф., Марута О.С., Луцик В.Л., Бучок Ю.С. Особливості мотиваційної структури особистості як складника індивідуальної моделі психологічного здоров’я у хворих на депресивні розлади. Український вісник психоневрології. – Т. 31, вип. 2 (115). – 2023.- С. 79-83.
Краткий осмотр (реферат): Метою цієї роботи було досліджування мотиваційної структури особистості як складника індивідуальної моделі психологічного здоров’я, комплексу основних психологічних та соціально-психологічних чинників, пов’язаних з її формуванням у хворих на депресивні розлади, та їх чутливість до психокорекційних заходів. Показано, що при депресивних розладах відбувається деформація індивідуальної моделі психологічного здоров’я. Це проявляється у негативній динаміці факторів гуманістичної, творчої та духовної спрямованості, зниженні цінності стратегічного планування, одночасно зі збільшенням потреби у соціальній та сімейній підтримці, а також посиленням виразності індивідуалізму. Також у пацієнтів із депресивними розладами виявлено істотне зниження рівня щастя. Водночас з цим до діагностичних критеріїв патопсихологічних ознак пацієнтів з депресивними розладами були віднесені такі показники психологічного благополуччя: «Управління середовищем», «Людина як відкрита система», «Баланс афекту» та «Позитивні відносини». Застосування методики психологічної корекції емоційного стану у хворих на де- пресивні розлади привело до істотного збільшення рівня щастя таких пацієнтів (на 36,94 %), підвищення показників стратегічної і творчої спрямованості, зменшення потреби у соціальній підтримці. Також гармонізовано індивідуальну модель психоло- гічного здоров’я, що виявлялося у збільшенні показників шкал «Стратегічний вектор» та «Творчий вектор» (на 2,06 та 2,15 балів відповідно), зменшенні «Просоціального вектора» на 2,1 бала. Найчутливішими до психокорекції компонентами психологічного благополуччя були шкали «Баланс афекту» (зниження на 8,32 бали), «Управління середо- вищем» (зменшення на 9,71 бала) та поліпшення «Позитивних стосунків» на 11,14 бали.
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52289
ISSN: 2079-0325
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ.pdfСтаття320.54 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.