Політико-партійне представництво лідерів русинських національно-культурних товариств Закарпаття на місцевих виборах 2020 року

Abstract

Для всіх кандидатів, лідерів і репрезентантів русинської громадськості Закарпатської області місцеві вибори 25 жовтня 2020 року завершилися невдало. Цьому «сприяла» нова виборча система «напіввідкритих» партійних списків і небажання партій ставити лідерів у «прохідний список». Серед проаналізованих учасників електоральної кампанії 2020 року всі кандидати (! – М.З.) є позапартійними. Водночас вони балотувалися від імені двох політичних сил: «За майбутнє» (Юрій Продан, Микола Бобинець) та «Опозиційна платформа – За життя» (Димитрій Сидор, Юрій Шипович). Домінування цих партій можна пояснити в першу чергу: 1) близькістю опозиційної риторики названих партій в контексті вимоги щодо визнання русинів окремою етнічною групою; 2) наближеністю кандидатів до обласних партійних лідерів, які симпатизують русинському руху та ототожнюються з русинською етнічністю. Зокрема, йдеться про першого кандидата від «Опозиційної платформи – За життя» Івана Чубірка. Латентна підтримка русинського громадського руху й контроверсійне маніфестування ідентичностей «русин» і «закарпатець» не сприяють політичному іміджу лідерів русинсь- ких громадських організацій Закарпатської області. Очевидно, однією з причин є нав’язуваний тривалий час у мас-медіа негативний мем-образ «політичного русинства» та «русинського сепаратизму», що настрожує потенційного виборця, локал-патріота. Прикметно, що ребрендингована під вибори регіональна політична сила «Рідне Закарпаття» взагалі не зверталася до ідеї русинства в культурологічному сенсі або ж мульти- культуралізму як багатолітньої практики співіснування різних етнічних і конфесійних груп у регіоні.