Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/56307
Назва: Політико-партійне представництво лідерів русинських національно-культурних товариств Закарпаття на місцевих виборах 2020 року
Автори: Зан, Михайло Петрович
Ключові слова: Карпаторусиністика, Русинські громадські організації, Національно-культурні товариства, Політико-партійне представницво, Місцеві вибори 2020 року, Закарпаття
Дата публікації: 2021
Видавництво: ГО «Львівська фундація суспільних наук»
Бібліографічний опис: Зан М.П. Політико-партійне представництво лідерів русинських національно-культурних товариств Закарпаття на місцевих виборах 2020 року. Сучасні наукові дослідження представників суспільних наук – прогрес майбутнього: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 26–27 березня 2021 року). Львів: ГО «Львівська фундація суспільних наук», 2021. С. 65–69.
Короткий огляд (реферат): Для всіх кандидатів, лідерів і репрезентантів русинської громадськості Закарпатської області місцеві вибори 25 жовтня 2020 року завершилися невдало. Цьому «сприяла» нова виборча система «напіввідкритих» партійних списків і небажання партій ставити лідерів у «прохідний список». Серед проаналізованих учасників електоральної кампанії 2020 року всі кандидати (! – М.З.) є позапартійними. Водночас вони балотувалися від імені двох політичних сил: «За майбутнє» (Юрій Продан, Микола Бобинець) та «Опозиційна платформа – За життя» (Димитрій Сидор, Юрій Шипович). Домінування цих партій можна пояснити в першу чергу: 1) близькістю опозиційної риторики названих партій в контексті вимоги щодо визнання русинів окремою етнічною групою; 2) наближеністю кандидатів до обласних партійних лідерів, які симпатизують русинському руху та ототожнюються з русинською етнічністю. Зокрема, йдеться про першого кандидата від «Опозиційної платформи – За життя» Івана Чубірка. Латентна підтримка русинського громадського руху й контроверсійне маніфестування ідентичностей «русин» і «закарпатець» не сприяють політичному іміджу лідерів русинсь- ких громадських організацій Закарпатської області. Очевидно, однією з причин є нав’язуваний тривалий час у мас-медіа негативний мем-образ «політичного русинства» та «русинського сепаратизму», що настрожує потенційного виборця, локал-патріота. Прикметно, що ребрендингована під вибори регіональна політична сила «Рідне Закарпаття» взагалі не зверталася до ідеї русинства в культурологічному сенсі або ж мульти- культуралізму як багатолітньої практики співіснування різних етнічних і конфесійних груп у регіоні.
Тип: Text
Тип публікації: Тези до статті
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/56307
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
science_Март_2021.pdf1.15 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.