Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57240
Назва: | "Зелені" партії у структурі політичного ландшафту країн Європейського Союзу |
Інші назви: | “GREEN” PARTIES IN THE POLITICAL LANDSCAPE STRUCTURE OF THE EUROPEAN UNION COUNTRIES |
Автори: | Остапець, Юрій Олександрович Червеняк, Кристина Тарасівна |
Ключові слова: | Європейський Союз, Західна Європа, Центральна Європа, Європарламент, парламентські вибори, «зелені» / екологічні партії, зелена політика, «нові ліві», «мейнстримні партії», політичні партії, партійні системи. |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | Видавничий дім "ГЕЛЬВЕТИКА" |
Бібліографічний опис: | Остапець Ю., Червеняк К. "Зелені" партії у структурі політичного ландшафту країн Європейського Союзу. Регіональні студії. 2023. № 35. С. 100-107. |
Короткий огляд (реферат): | Охарактеризовано причини успіху, ідеологічні маркери та електоральні результати «зелених» партій на парламентських виборах у країнах Європейського Союзу упродовж 2019–2023 рр. Констатовано, що в 14 європейських державах «зелені» партії представлені в національних парламентах, беруть участь у діяльності уряду, що дозволяє стверджувати про важливі інституційні зміни в європейському партійному ландшафті. Зазначено, що до основних причин популярності зелених партій у Євросоюзі належать такі: забруднення навколишнього середовища, міграційні процеси / міграційна криза 2015–2016 рр.; нові суспільні розшарування за результатами глобалізаційних процесів; кризові явища та протиріччя глобальної економіки; трансформація системи цінностей у напрямку від домінування матеріальних до постматеріальних та інші. У розвитку «зелених» (екологічних) партій виокремлено такі етапи: перший (1960–1970): виникнення та становлення екологічних рухів; другий (1970–1980): політизація «зеленого» руху; третій (1980–1990): перетворення у більшості країн ЄС зелених рухів у політичні партії; четвертий (починаючи з 1990 р.): подальша інституціалізація «зелених» партій, утворення «Європейської партії Зелені» та умовне об’єднання екологічних партій та рухів у єдину «сім’ю зелених партій». Констатовано, що останній період, який бере початок з 1990 р. характеризується такими ознаками: а) «зелені» партії стають повноправними партнерами «мейстримних» партій у формуванні урядових коаліцій; б) традиційні партії «запозичують» у зелених партій програмні положення і виборчі гасла; в) збільшується електоральна підтримка вказаних партій на національних парламентських виборах та виборах до Європарламенту, і як наслідок вони стають впливовими гравцями національних європейських політій. Показано електоральні результати екологічних партій на парламентських виборах 2019–2023 рр. та констатовано, що в країнах Західної Європи їхній результат значно вищий, ніж у країнах Центральної Європи. Акцентовано, що найбільш вагомий вплив екологічні партії мають в Німеччині, Австрії, Данії, Швеції та Фінляндії. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57240 |
ISSN: | 2663-6115 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Остапець_Зелені партії.pdf | 437.29 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.