Cognitive-pragmatic characteristics of the speech act of apology

Abstract

The speech act (SA) apology system consists of two cognitive-pragmatic subtypes – corrective and preventive – and their pragmasemantic variants, selected by semantic and pragmatic parameters, respectively, by mental proposal and illocutionary characteristics. Pragmasemantic variants of corrective SA of apology are request for apology; nomination of emotional state; justification (argumentation). An apology is a pragmasemantic variant of SA of apology, which is expressed by a performative formula: “I ask you to forgive my doing smth bad”, where smth is a previous action. The emotional state nomination is a pragmasemantic variant of SA of apology, which reflects the speaker’s feelings for the harm done to the addressee and is given by a performative formula: “I feel sorry because I have done smth bad”, where smth is the previous action. Justification (argumentation) is a pragmasemantic variant of retrospective corrective SA of apology, which corresponds to the performative formula “I didn’t mean to do smth bad”, where smth is a previous action. SA of justification emphasizes the emotional illocutionary component of the hybrid SA of apology. Clusters (combinations) of several types of corrective SA of apology, presented in separate sentences, are recorded in speech moves, which in the dialogue are determined by the limits of the speech contribution of one speaker. In the English discourse configurations of clusters – combinations of such pragmasemantic types of apology: 1) nomination of emotional state + apology and (2) confession of guilt + apology. Preventive SA of apology aims to prevent the speaker from feeling guilty. This type of SA of apology corresponds to the performative formula: “I ask you to pardon me if / when I do smth bad”, where smth is a hypothetical action. Preventive apologies are metacommunicative in nature and are embodied in procedural and ritual speech stereotypes.

Система мовленнєвого акту (МА) вибачення складається із двох когнітивно-прагматичних підтипів – корегувального та превентивного – та їх прагмасемантичних різновидів, виділених за семантичними та прагматичними параметрами, відповідно, за ментальною пропозицією та іллокутивними характеристиками. Прагмасемантичними різновидами корегувальних МА вибачення є прохання про вибачення; номінація емоційного стану; виправдовування (аргументація). Прохання про вибачення – прагмасемантичний різновид МА вибачення, який виражається перформативною формулою: “I ask you to forgive my doing smth bad”, де smth – попередня дія. Номінація емоційного стану – це прагмасемантичний різновид МА вибачення, який відображає переживання мовця за нанесену шкоду адресатові та подається перформативною формулою: “I feel sorry because I have done smth bad”, де smth – попередня дія. Виправдовування (аргументація) – прагмасемантичний різновид ретроспективних корегувальних МА вибачення, який відповідає перформативній формулі “I didn’t mean to do smth bad”, де smth – попередня дія. МА виправдовування акцентують емотивну іллокутивну складову частину гібридного МА вибачення. Кластери (поєднання) декількох різновидів корегувальних МА вибачення, поданих окремими реченнями, зафіксовані у мовленнєвих ходах, що в діалозі визначаються межами мовленнєвого внеску одного мовця. В англійському дискурсі виділяються конфігурації кластерів – поєднань таких прагмасемантичних різновидів вибачення: (1) номінація емоційного стану + прохання про вибачення та (2) визнання провини + прохання про вибачення. Превентивний МА вибачення має на меті запобігти появі у мовця емоції провини. Такий різновид МА вибачення відповідає перформативній формулі: “I ask you to pardon me if/when I do smth bad”, де smth – гіпотетична дія. Превентивні вибачення мають метакомунікативний характер і втілюються процедурними й ритуальними мовленнєвими стереотипами.