Analyzing crowdsourcing model in translation (subject: TED translation)

Abstract

The article explores the principles of crowdsourcing and their use in translation. Crowdsourcing can be considered part of so-called community translation, a relatively new approach in the translation field of mass voluntary translation, in which everyone is involved and there are no limits on the amount of their contribution. Relevant publications are analyzed, showing the reasons for and the relevance, the features and the exiting experience of crowdsourcing in translation, and its advantages as compared to professional translation. Particular attention is paid to crowdsourcing translation of subtitles for TED Talks annual conference, analyzing the approaches to creating, translating, and quality assurance of subtitles. In particular, the roles in the quality control process are divided into a transcriber (who transcribes the video of the talk and creates subtitles), a translator, an editor, and a language supervisor or a language coordinator (who does the final review of translated and edited subtitles and approves them for publication). Strategies and tactics for using crowdsourcing in subtitling translation and its peculiarities are investigated. The main problems encountered by a linguist in this type of translation are analyzed. These include, in particular, specific features of some preachers’ speech: accent, peculiar pronunciation, junk words, speech volume. Wordplay is often a complication. We also analyzed the translation requirements for TED Talks subtitles and compared them with the standard localization requirements for the translation industry. It was found that part of the requirements for volunteer subtitling for TED Talks is the same as those of the translation industry, namely: adequate translation of content, preservation of formatting, localization of time format, units of measure, etc. At the same time, some factors differ: volunteers must also adhere to subtitling requirements, for example: considering the length of subtitles, number of characters, reading speed, etc. The article concludes with the possible development of crowdsourcing in the translation industry in the future and associated changes in quality assurance.

Статтю присвячено дослідженню принципу краудсорсингу та його використанню в перекладі. Краудсорсинг можна вважати частиною так званого «громадського перекладу», відносно нового в перекладацькій сфері підходу масового волонтерського перекладу, у якому беруть участь всі охочі і немає обмежень щодо обсягів їх внеску. Проаналізовано відповідні публікації, показано причини появи та актуальності, особливості та вже наявний досвід застосування краудсорсингу в перекладі та його переваги в порівнянні із професійним перекладом. Особливу увагу у статті присвячено краудсорсингу в перекладі субтитрів до відеозаписів виступів щорічної конференції TED Talks: проведено аналіз підходів до створення та перекладу таких субтитрів та до забезпечення їх якості. Зокрема, йдеться про розподіл ролей у процесі контролю якості субтитрів на транскрибатора (розшифровує відеозапис виступу та створює субтитри), перекладача субтитрів, редактора та мовного експерта (виконує фінальну перевірку перекладених та відредагованих субтитрів та надає допуск до публікації). Досліджено стратегії й тактики використання краудсорсингу в перекладі субтитрів, його особливості. Проаналізовано основні проблеми, з якими стикається лінгвіст під час такого виду перекладу. До таких належать, зокрема, характерні особливості мовлення певних мовців: акцент, своєрідна вимова, «слова-паразити», гучність мовлення. Часто складністю стає гра слів. Також було проведено аналіз вимог до перекладу субтитрів для TED Talks та співставлення їх із стандартними для галузі перекладу локалізаційними вимогами. Виявлено, що частина вимог до волонтерського перекладу субтитрів для TED Talks збігається з вимогами перекладацької індустрії, а саме: адекватна передача змісту, дотримання форматування, локалізація форматів та одиниць вимірювання, дотримання правопису цільової мови тощо. Водночас відмінним фактором є те, що волонтерам слід дотримуватися ще й вимог до створення субтитрів, наприклад, зважати на довжину субтитрів, кількість знаків, враховувати швидкість читання тощо. Стаття завершується висновками про можливий розвиток краудсорсингу в перекладі в майбутньому та пов’язані із цим зміни в забезпеченні його якості.