Дієслівні форми у "Словнику української мови" Павла Білецького-Носенка

Abstract

Стаття присвячена аналізу дієслівних форм, зафіксованих у «Словнику української мови» Павла Білецького-Носенка, який вважають найповнішою лексикографічною працею першої половини ХІХ ст. Актуальність обраної теми зумовлена потребою дослідження діяльності письменника, педагога, лексикографа, автора першого великого словника української мови. Словник містить цінний матеріал для вивчення не лише лексичної, а й граматичної системи української мови; у ньому зафіксовано і прокоментовано різні фонетичні, словотвірні та граматичні явища української мови, наведено багатий ілюстративний матеріал (живе мовлення, фольклорні джерела, писемні пам’ятки). Метою статті є дослідження дієслівних форм, зафіксованих у «Словнику української мови» Павла Білецького- Носенка. Завдання полягають у виявленні синтетичних та аналітичних часових і способових форм дієслова у словникових статтях, визначення особливостей засобів вираження граматичних значень дієслів у відповідний період. У словнику зафіксовані форми теперішнього, минулого, майбутнього часів дієслова, форми умовного і наказового способів, дієприкметники, дієприслівники, інфінітиви, переважна більшість яких має флексії та формотворчі афікси, які є нормативними в сучасній українській літературній мові. Виявлено у словнику специфічні форми, властиві граматичній системі української літературної мови (синтетичні форми майбутнього часу недоконаного виду, інфінітивні утворення), граматичні архаїзми у системі дієслівних форм (аорист, перфект, минулий особовий час, теперішній час дієслова бути), які могли вживалися під впливом писемних пам’яток, діалектні риси південно-східного наріччя (спива, чита), варіанти флексій у формах І особи множини (-мъ / -мо) дієслів дійсного та наказового способів, ІІІ особи однини теперішнього часу, ІІ особи множини наказового способу та ін. Система дієслівних особових форм, представлена у «Словнику української мови» П. Білецького-Носенка, засвідчує складний процес, пов’язаний з усталенням літературних норм уживання граматичних форм в українській літературній мові.

The article analyzes the verb forms fixed in Pavlo Biletskyi-Nosenko’s Dictionary of the Ukrainian Language, which is the most complete lexicographic work of the first half of the 19th century. The actuality of the chosen topic is due to the need to study the activities of the writer, teacher, lexicographer, author of the first large dictionary of the Ukrainian language. The dictionary contains valuable material for the study of the lexical and grammatical systems of the Ukrainian language; it fixes and comments on various phonetic, derivational and grammatical features of the Ukrainian language, provides rich illustrative material (live speaking, folklore sources, written monuments). The purpose of the article is to study the verb forms fixed in the Dictionary of the Ukrainian Language by the famous lexicographer Pavlo Biletskyi-Nosenko. The tasks are to identify synthetic and analytical tense and mood forms of the verb in dictionary entries, to determine the peculiarities of the means of expressing the grammatical meanings of verbs in the corresponding period. The dictionary includes the present, past, and future tenses of the verb, the subjunctive and imperative moods, participle and adverbial forms, infinitives. The vast majority of forms have inflections and formative affixes that are normative in the modern Ukrainian literary language. The dictionary reveals specific forms of the grammatical system of the Ukrainian literary language (synthetic forms of the future imperfect, infinitive formations), grammatical archaisms in the system of verb forms (aorist, perfect, past personal tense, present tense of the verb to be), which could have been used under the influence of written monuments. Dialectal features of the southeastern dialect (спива, чита), variants of flexions of the first person plural of verbs of the active and imperative moods (-мъ / -мo), the third person singular of the present tense, and the second person plural of the imperative mood were noted in the dictionary. The system of verbal personal forms in P. Biletskyi-Nosenko’s Dictionary of the Ukrainian Language demonstrates a complex process connected with the development of literary norms of grammatical forms in the Ukrainian literary language.