Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/59754
Title: Спектр бактеріальної мікрофлори трофічних виразок на фоні варикозної та постромботичної декомпенсованої венозної недостатності
Authors: Русин, Василь Іванович
Коваль, Галина Миколаївна
Павук, Федір Миколайович
Федусяк, Василь Ярославович
Kovály, András
Keywords: трофічна виразка, варикозна хвороба, посттромботичний синдром, мікробіом, антибіотикочутливість
Issue Date: 2023
Citation: Русин В. І., Павук Ф. М., Федусяк В. Я., Kovály А. Спектр бактеріальної мікрофлори трофічних виразок на фоні варикозної та постромботичної декомпенсованої венозної недостатності. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2023, Т. 27, №1. С. 49–53.
Series/Report no.: Вісник Вінницького національного медичного університету;
Abstract: Основною причиною довготривалого загоєння ран є хронічне запалення, порушення мікроциркуляції та бакте ріальне забруднення ранових поверхонь з утвореннями біоплівок. Частота трофічних виразок нижніх кінцівок, мікробна резистентність і значна частота рецидивів (20-70%) є актуальним питанням сьогодення. Для покращення загоєння тро фічних виразок метою даної роботи було встановити їх бактеріальну складову та можливі взаємозв'язки з мікроциркуля цією залежно від етіології декомпенсованої хронічної венозної недостатності. У хірургічній клініці КНП "ЗОКЛ" ЗОР з 2018 по 2022 роки знаходились на лікуванні 174 хворих на хронічну венозну недостатність (ХВН) C6 за CEAP віком від 38 до 69 років (в середньому 55±5,3 роки). Для моніторингу мікрофлори та чутливості до призначених антимікробних препаратів було проведено бактеріологічне дослідження, в якому порівнювався широко використовуваний метод паперових дисків з кількісним методом вимірювання мінімальної концентрації пригнічення росту. Вивчення мікроциркуляції шкіри нижніх кінцівок проводили із урахуванням ангіосомного підходу на апараті TCM 400 Radiometer (Данія). У дослідженні використовували відношення значення, отриманого в першій п'ястковій ділянці нижніх кінцівок до такого ж значення в грудній клітці. Статистичну обробку та аналіз отриманих результатів виконували за допомогою програми Jamovi. Аналіз відібраних зразків показав різноманітність полімікробної спільноти, грампозитивні бактерії (Staphylococcus spp., Enterococcus spp.) виявлялись у верхніх шарах біоплівки, грамнегативні та мікроскопічні гриби мала сезія і кандіди - у глибинних шарах. Зі зразків таких ран нами виділено також анаеробні мікроорганізми (Prevotella spp., Porphorymonas spp.) у 2%. При дослідженні мікробного пейзажу виразок встановлено, що частка Staphylococcus spp. складає: 65%; Enterococcus spp. - 60%; Pseudomonas spp. - 39%; Proteus spp., Enterobacter spp. та Citrobacter spp. - близько 25%; Streptococcus spp. - 26%; Escherichia spp. - 15%; Morganella spp. - 9%; Klebsiella spp., Acinetobacter spp. - 4% ; Xanthomonas spp., Prevotella spp., Porphorymonas spp. - 2%, відповідно. Гриби культури Candida spp. та Malassezia spp виявляли у всіх хворих із ХВН у стадії декомпенсації. Зміна показників tcpCO2 (46,4±1,4) спостерігається більше у хворих із грам негатив ними інфекційними збудниками і більш кислим pH. У групі пацієнтів де виявляли Гр+ інфекційні збудники рівень tcpCO2 у середньому становив 44,6±1,5.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/59754
ISSN: 1817-7883
2522-9354
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри мікробіології, вірусології та імунології з курсом інфекційних хвороб

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
1100-.pdf219.58 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.