Спектр бактеріальної мікрофлори трофічних виразок на фоні варикозної та постромботичної декомпенсованої венозної недостатності

Abstract

Основною причиною довготривалого загоєння ран є хронічне запалення, порушення мікроциркуляції та бакте ріальне забруднення ранових поверхонь з утвореннями біоплівок. Частота трофічних виразок нижніх кінцівок, мікробна резистентність і значна частота рецидивів (20-70%) є актуальним питанням сьогодення. Для покращення загоєння тро фічних виразок метою даної роботи було встановити їх бактеріальну складову та можливі взаємозв'язки з мікроциркуля цією залежно від етіології декомпенсованої хронічної венозної недостатності. У хірургічній клініці КНП "ЗОКЛ" ЗОР з 2018 по 2022 роки знаходились на лікуванні 174 хворих на хронічну венозну недостатність (ХВН) C6 за CEAP віком від 38 до 69 років (в середньому 55±5,3 роки). Для моніторингу мікрофлори та чутливості до призначених антимікробних препаратів було проведено бактеріологічне дослідження, в якому порівнювався широко використовуваний метод паперових дисків з кількісним методом вимірювання мінімальної концентрації пригнічення росту. Вивчення мікроциркуляції шкіри нижніх кінцівок проводили із урахуванням ангіосомного підходу на апараті TCM 400 Radiometer (Данія). У дослідженні використовували відношення значення, отриманого в першій п'ястковій ділянці нижніх кінцівок до такого ж значення в грудній клітці. Статистичну обробку та аналіз отриманих результатів виконували за допомогою програми Jamovi. Аналіз відібраних зразків показав різноманітність полімікробної спільноти, грампозитивні бактерії (Staphylococcus spp., Enterococcus spp.) виявлялись у верхніх шарах біоплівки, грамнегативні та мікроскопічні гриби мала сезія і кандіди - у глибинних шарах. Зі зразків таких ран нами виділено також анаеробні мікроорганізми (Prevotella spp., Porphorymonas spp.) у 2%. При дослідженні мікробного пейзажу виразок встановлено, що частка Staphylococcus spp. складає: 65%; Enterococcus spp. - 60%; Pseudomonas spp. - 39%; Proteus spp., Enterobacter spp. та Citrobacter spp. - близько 25%; Streptococcus spp. - 26%; Escherichia spp. - 15%; Morganella spp. - 9%; Klebsiella spp., Acinetobacter spp. - 4% ; Xanthomonas spp., Prevotella spp., Porphorymonas spp. - 2%, відповідно. Гриби культури Candida spp. та Malassezia spp виявляли у всіх хворих із ХВН у стадії декомпенсації. Зміна показників tcpCO2 (46,4±1,4) спостерігається більше у хворих із грам негатив ними інфекційними збудниками і більш кислим pH. У групі пацієнтів де виявляли Гр+ інфекційні збудники рівень tcpCO2 у середньому становив 44,6±1,5.