Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61538
Title: | Неалкогольна жирова хвороба печінки –провідний етіологічний фактор формування субклінічної форми печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки після COVID-19 |
Authors: | Сірчак, Єлизавета Степанівна Марошан, М. Т. Устич, Олена Василівна Когутич, Іван Іванович Мігляс, Володимир Георгійович Вайнагій, Ольга Михайлівна Безименник, Д. І. |
Keywords: | цироз печінки, печінкова енцефалопатія, СOVID19, етіологія (алкогольна хвороба печінки, неалкогольна жирова хвороба печінки, вірусне ураження печінки) |
Issue Date: | 2024 |
Citation: | Неалкогольна жирова хвороба печінки –провідний етіологічний фактор формування субклінічної форми печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки після COVID-19/ Є. С. Сірчак, М. Т. Марошан, О. В. Устич, І. І. Когутич, В. Г. Мігляс, О. М. Вайнагій, Д. І. Безименник. Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1(57)2024. С. 162-168. |
Abstract: | РЕЗЮМЕ. Дослідження особливостей етіологічних факторів формування цирозу печінки (ЦП) та їх взаємозв’язок із формуванням та прогресуванням печінкової енцефалопатії (ПЕ) при COVID19 є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета дослідження –вивчити особливості прогресування ПЕ після СOVID19 залежно від етіологічного фактора ЦП. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ЦП та ПЕ після COVID19. Усім пацієнтам проведено загально-клінічні дослідження. Охарактеризовано етіологічні фактори ураження печінки у даних пацієнтів. Хворих поділе-но на класи тяжкості за ChildPugh, а також визначено ступінь ПЕ. Результати. Найчастішим етіологічним фактором формування ЦП, у людей, що перехворіли на COVID19, є зловживання алкоголем – у 41,3 % обстежених, а також метаболічні порушення у вигляді неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), що передувало формуванню ЦП (у 34,1 % пацієнтів). Зловживання алкоголем (алко-гольна хвороба печінки (АХП)), що призвело до формування ЦП, частіше виявлено серед чоловіків (в 3,3 раза – р<0,01), тоді як НАЖХП частіше встановлено у пацієнтів жіночої статі (у 1,5 раза – р<0,05). НАЖХП, що призвела до формування ЦП після перенесеної СOVID19, частіше проявляється переважно мінімальними ознаками ПЕ (у 77,8 % латентною формою ПЕ та у 84,6 % випадків ПЕ І ст. (р<0,001)). Виражені ознаки ПЕ ІІ та ІІІ ст. діагностовано переважно у хворих на ЦП після СOVID19 на фоні АХП та вірусного ураження печінки.Висновки. У обстежених нами хворих на цироз частим етіологічним фактором ураження печінки є зловжи-вання алкоголем (у 41,3 % випадків), а також – НАЖХП (у 34,1 % обстежених). При цьому ЦП алкогольної етіології частіше діагностовано у чоловіків (у 76,9 % обстежених – р<0,01), тоді як НАЖХП частіше встановлено у жінок (у 60,5 % пацієнток – р<0,05).У хворих на ЦП, етіологічним фактором якого є НАЖХП, ПЕ після СOVID19 має переважно мінімальні клінічні ознаки, а саме – у 77,8 % обстежених встановлено латентний її перебіг, та у 84,6 % пацієнтів – ПЕ І ст., тоді як у хво-рих на ЦП на фоні АХП або вірусного ураження частіше встановлено ПЕ ІІ та ІІІ ст. |
Description: | DOI 10.11603/1811-2471.2024.v.i1.1453 |
Type: | Text |
Publication type: | Стаття |
URI: | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61538 |
ISSN: | 1811–247 |
Appears in Collections: | Наукові публікації кафедри загальної хірургії |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
162-168.pdf | 221.49 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.