Вирішення проблем розвитку освіти Підкарпатської Русі в період Чехословацької республіки (1919-1938 рр.)

Abstract

У статті дається аналіз розвитку шкільництва Закарпаття, яке у міжвоєнний період входило до складу Чехословаччини під назвою Підкарпатська Русь. Показано позитивну роль органів управління краєм у питанні збільшення кількості шкіл, відкритті нових закладів освіти. Влада Чехословацької республіки відкривала не тільки народні (початкові) школи, але й заклади середньої освіти (горожанські школи та гімназії), ремісничі заклади, педагогічні семінарії, які проводили навчання на рідній мові. Враховуючи мультиетнічний склад населення краю, функціонували школи і для молоді національних спільнот (угорців, німців, ромів). У статті підкреслено певні ознаки чехізації освіти, коли пріоритет надавався навчальним закладам з чеською мовою навчання, що не відповідало відсотку чеського населення краю. Проаналізовано основні кроки, які були здійснені органами управління освітою щодо забезпечення навчальних закладів кваліфікованими молодими педагогами. Відзначено великий внесок провідного вченого-педагога Августина Волошина у підготовку педагогічних кадрів для шкіл, передусім з числа місцевої молоді, та вплив цього процесу на утвердження української ідеї за Карпатами. Висвітлено основні підходи до організації роботи Ужгородської вчительської семінарії, якою керував Августин Волошин, щодо формування національно свідомих фахівців для шкільництва краю. У статті підкреслено значний прогрес у розвитку освіти Підкарпатської Русі в період Чехословацької Республіки.