Новоанглізми-персонономени в соціокультурному контексті

Abstract

У статті проаналізовано особливий пласт запозичених англізмів в українській мові, що виникли як авторські новотвори за певних англомовних суспільно-культурних обставин. Ці англізми ідентифікуємо як персонономени, а процес їхнього виникнення називаємо персонономінацією. У дослідженні розкриваємо соціолінгвальний контекст та лексико-семантичне поле новоанглізмів-персонономенів та їхню кількість серед вибірки 100 поширених новоанглізмів в нашому інформаційному просторі; аналізуємо їхню корельованість із чужомовною реалією та потребою її перенесення в українську дійсність, а відтак добираємо чи створюємо українські відповідники як спосіб актуалізації національних поняттєво-вербальних процесів. В окремих випадках така лексика (на зразок бот чи влог) є розширенням поняттєво-вербальної бази нашої мови та дійсности, проте в абсолютній більшості запозичених лексем українські відповідники – це актуалізація словотвірних можливостей української мови (буккросинг – книгообіг, книгообмін; стейкхолдер – зацікавлена сторона, користач; сторітелінг – оповідки, казки, байки, новелетки та ін.). Предметом системного аналізу є два показові новоанглізми (чи псевдоанглізми) фрилансер і бот в соціокультурному, лексико-семантичному й етимологічному контексті, а також пошук їхніх українських відповідників. Вивчення явища англобарбаризації в соціокультурному та націєцентричному контексті вможливить вибудувати механізми захисту лексичної системи української мови від невмотивованих новоанглізмів-персонономенів. Соціолінгвальна залежність від цих запозичень свідчить про несамостійність мислення певної частини українського суспільства, відсутність національного самоусвідомлення та знань з української мови. Пропонована стаття пропонує способи розв’язання проблеми невмотивованої кількости англізмів авторського походження.

In this article it is analyzed a special layer of English borrowings in the Ukrainian language, which emerged as author’s neologisms in certain English-speaking socio-cultural circumstances. We identify these English borrowings as persononomena, and the process of their occurrence is called personomization. The study reveals the socio-linguistic context and lexical-semantic field of New anglicisms - persononomena and their number among the sample of 100 common New anglicisms in our information space; we analyze their correlation with the foreign-language reality and the need to transfer it to the Ukrainian reality, and thus select or create Ukrainian equivalents as a way to actualize national conceptual and verbal processes. In some cases, such vocabulary (such as бот [bot] або влог [vlog]) is an extension of the conceptual and verbal base of our language and reality, but in the vast majority of borrowed tokens Ukrainian equivalents – is the actualization of wordformation capabilities of the Ukrainian language (буккросинг [bookcrossing] – книгообіг, книгообмін; стейкхолдер [stakeholder] – зацікавлена сторона, користач; сторітелінг [storytelling] – оповідки, казки, байки, новелетки, та ін.). The subject of systematic analysis is two demonstrative New anglicisms (or pseudo-anglicisms) фрилансер [freelancer] і бот [bot] in the socio-cultural, lexical-semantic and etymological context, as well as the search for their Ukrainian equivalents. The study of the phenomenon of Anglo-barbarization in the socio-cultural and nation-centric context will make it possible to build mechanisms for protecting the lexical system of the Ukrainian language from unmotivated New anglicisms - persononomena. Sociolinguistic dependence on these borrowings shows the lack of thinking independence of a certain part of Ukrainian society, lack of national self-awareness and knowledge of Ukrainian language. The given article shows the ways for solving the problem of unmotivated number of English borrowings of author’s origin.