Defeated fatherhood expectations: the shift in American animated series discourse

Abstract

Animated series do not only perform didactic functions but also reflect changes in our society. The article aims at analysing fatherhood representation through the onscreen discourse of the American animated television sitcoms The Simpsons and Family Guy, that feature dysfunctional working-class families with the same family structure. The study is based on the corpus analysis of Homer Simpson’s and Peter Griffin’s remarks within the family as well as remarks of their children directed to them that were processed via online corpus manager Sketch Engine. Having used such tools as the word list, key word list, KWIC and thesaurus, it has been stated that the traditional role of fathers as breadwinners has undergone a dramatic transformation in the discourse of animated series. More specifically, Homer Simpson is depicted as an incompetent father who is not respected by his son regarding the fact that he uses Homer instead of dad or father when he talks to him; meanwhile Peter Griffin takes a subordinate role in the family, accepting the leadership position of his wife. In the Griffin family, it is mother who is associated with the words rule and control. Interestingly, Peter Griffin’s children still use diminutive word daddy when they talk to him, despite the fact that he does not even know who their friends are. Thus, the research shows how father’s archetype, which is usually associated with power, absolute authority and control, is transformed in popular culture. Fatherhood in the above-mentioned animated series is defiled with such fathers’ flaws as ignorance, their emotional non-involvement, alcoholism, and weak willingness. Homer Simpson and Peter Griffin are represented as male figures who are not respected by their children and consequently can not be role models for their offspring.

Анімаційні серіали виконують не лише дидактичну функцію, але й відображають зміни в нашому суспільстві. Розвідку присвячено аналізу зображення батьківства через медійний дискурс американських анімаційних телевізійних серіалів «Сімпсони» та «Сім'янин», які показують неблагонадійні родини робітничого класу з однаковою сімейною структурою. Дослідження ґрунтується на аналізі корпусу реплік Гомера Сімпсона та Пітера Гріффіна в родині, а також реплік їхніх дітей, адресованих їм, які були проаналізовані за допомогою онлайн-програми для роботи з корпусом Sketch Engine. Використовуючи такі інструменти, як список слів, список ключових слів, KWIC та тезаурус, було визначено, що традиційна роль батьків як годувальників зазнала кардинальної трансформації в дискурсі анімаційних серіалів. Зокрема, Гомер Сімпсон зображений некомпетентним батьком, якого не поважає син, приймаючи до уваги те, що син звертаєтся до нього Homer замість dad або father, а Пітер Гріффін займає підлеглу роль у сім’ї, приймаючи керівну посаду своєї дружини. У родині Гріффінів саме мама асоціюється зі словами rule та control, а чоловік питає у неї дозволу піти на вечірку. Цікаво, що хоча й Пітер Гріффін не знає, хто є друзями його дітей та відверто ображає їх, вони все одно використовують ласкаве daddy у зверненнях до нього. Таким чином, дослідження показує, як у масовій культурі трансформується архетип батька, який зазвичай асоціюється з владою, абсолютним авторитетом та контролем. Батьківство у вищезгаданих мультсеріалах заплямоване такими вадами батьків, як невігластво, їхня емоційна незалученість у виховання та захоплення їх дітей, алкоголізм і слабкість. Гомер Сімпсон та Пітер Гріффін представлені як чоловіки, яких не поважають їхні діти, а отже, вони не можуть бути прикладом для наслідування для своїх нащадків.