Лексико-стилістичні засоби ретрансляції дитячого гумору (на матеріалі англомовного пригодницького роману «39 ключів»)

Abstract

Наукова стаття присвячена дослідженню стилістичних засобів, спрямованих на реалізацію своєрідного юнацького гумору, на прикладі пригодницьких романів «39 ключів» з детальним аналізом стилістичних прийомів іронії, гри слів та порівняння як найчастотніших та найбільш продуктивних ретрансляторів гумору в цільових книгах. В ході дослідження було вирішено низку завдань, які полягають у вивченні поняття комічності та принципів досягнення комічності, до яких належать: безладність думок, їх логічне оформлення, химерність мови, порушення зв’язку між репліками, комічне підвищення або зниження інтонації, втрата ходу думок під час розмови, слова, що виражають суперечність поняття, повтори, комізм звуків і каламбури. Було розглянуто загальні особливості юнацького гумору в романах циклу «39 ключів» Ріка Ріордана «Лабіринт кісток» та Гордона Кормана «Фальшива нота», що є ретрансляцією дитячого світогляду та внутрішніх переживань персонажів. Такий гумор має своєрідне стилістичне забарвлення, що зумовлене віковими особливостями героїв. Юнацький гумор в романах характеризується дитячою наївністю та безпосередністю, а жарти головних героїв включають випадки дружньої насмішки, розіграшу чи «підколу». Вдалий гумор стає шляхом до самоствердження, тріумфу справності власного інтелекту, що є важливою ознакою юнацького спілкування. Жарти головних персонажів базуються на використанні ряду експресивно-стилістичних засобів. Переважаючими засобами досягнення комічності як в романі «Лабіринт кісток», так і в наступній книзі «Фальшива нота» є гра слів, порівняння, стилістична іронія. «Дитяча іронія» суттєво відрізняється від тієї, що використовують дорослі персонажі своєю наївністю, м’якістю та легкістю і не здатна сильно образити чи дошкулити співрозмовнику. Іронія у романах реалізується на рівні слова чи словосполучення, а також і цілого речення, та завжди супроводжується рядом інших експресивних прийомів мови, таких як гіпербола, порівняння, гра слів, антитеза тощо. Гра слів виникає на ґрунті непорозумінь, де в дитячому баченні певні явища викликають свої асоціації, що і створюють комічні непорозуміння. Цей експресивно-стилістичний засіб в романах базується на протиставленні різних значень одного і того ж поняття і реалізується за допомогою явища парономазії, де неочікуване протиставлення двох парономічних одиниць продукує потужний комічний ефект. Стилістичне порівняння у романах реалізується через зіставлення досить несподіваних об’єктів, двох несуміжних, антонімічних за своєю суттю явищ чи понять, що викликають усмішки на обличчях юних читачів. Серед виокремлених гумористичних порівнянь є такі, де і об’єкт, і суб’єкт порівняння мають у собі ознаку комічного, що націлюється на досягнення ще більшого гумористичного ефекту. Ряд порівнянь-характеристик, які знаходимо в романах обох авторів, створюють надзвичайно яскраві образи з гумористичним, а подекуди іронічним забарвленням і зацікавлюють читача, продукуючи «ефект присутності».

The scientific article deals with the study of stylistic means aimed at the youth humor realization based on the example of the adventure novel series “39 clues” with a detailed analysis of the stylistic devices of irony, word play, and simile as the most frequent and productive humor producers in the target books. Consequently, a number of tasks were solved, which lies in the study of the comicality concept and the principles of its achievement, including the following features: the disorder of thoughts and their logical design, the oddness of speech, the violation of the connection between lines, the comical rise or fall of intonation, the loss of the flow of thoughts during a conversation, the usage of words that express the contradiction of the concept, repetitions and puns. The general features of youth humor in the novel series of “39 Clues” (Rick Riordan’s “The Maize of Bones” and Gordon Korman’s “One False Note”) were considered, which are relays of childish worldview and inner experiences of their characters. Such humor has a peculiar stylistic connotation, which is determined by the age characteristics of the characters and featured by childlike naivety and immediacy while the jokes of the main characters include cases of friendly mockery and pranks. Successful humor becomes the way to self-affirmation, a triumph of one’s own intellect efficiency, which is an important feature of youth communication. The main characters’ jokes are based on the use of some expressive and stylistic means with the dominance of wordplay, simile and stylistic irony to be found in both novels under study. “Childish irony” is significantly different from the one used by adult characters in its naivety, softness, lightness and is not capable of greatly offending or bothering the interlocutor. The irony in novels is implemented at the level of a word or phrase, as well as a whole sentence, and is always accompanied by a number of other expressive language means, such as hyperbole, simile, word play, antithesis, etc. The word play occurs on the basis of misunderstandings, where in the child’s vision certain phenomena cause some associations, which create these so called comic misconceptions. This expressive-stylistic means in novels are based on contrasting different meanings of the same concept and are implemented using the phenomenon of paronomasia, where the unexpected juxtaposition of two paronomic units produces a powerful comic effect. The simile in the target novels is achieved through the juxtaposition of quite unexpected objects, which are two non-adjacent, inherently antonymous phenomena or concepts that bring smiles to the faces of young readers. Among the isolated humorous similes one can observe those ones where both the object and the subject of the comparison have a comic feature, which is aimed at achieving greater comic effect. A number of characteristic similes found in the novels under study create extremely bright images with a humorous and sometimes ironic charge, producing the unique “effect of presence”. Key words: