Відтворення ідіостилю Ф. Г. Бернетт в українськомовному перекладі роману «Таємний сад»

Abstract

У статті розглядається специфіка відтворення ідіостилю Ф. Г. Бернетт в українськомовному перекладі, виконаному Н. Римською. Аналіз ідіостилю автора є важливим етапом підготовчої роботи перекладача в процесі створення художнього перекладу, адже адекватний переклад передбачає максимальне відтворення лінгвальної специфіки оригіналу. Українська перекладацька школа, заперечуючи ідею неперекладності, пропонує творчий підхід до перекладу, в основі якого – фахове прочитання творів автора, яке передбачає попереднє ознайомлення з художньо-естетичними засадами літературного напряму, світоглядною системою митця, аналіз ідіостильових особливостей, виокремлення стильових констант і домінант. Ідіостиль проявляється на різних рівнях організації художнього твору (фонетичному, морфемному, лексичному, синтаксичному). Аналіз перекладу роману Ф. Г. Бернетт «Таємний сад», виконаного Н. Римською, показав, що перекладачка дотримується певної стратегії: вона свідомо погоджується на відхилення від певних особливостей ідіостилю письменниці з метою осучаснення твору, його адаптації для адресної аудиторії – сучасних українських підлітків. Серед способів перекладу, якими користується перекладачка, зустрічаються лексико-семантичні заміни, генералізація і конкретизація, лексична модуляція, граматичні заміни, антонімічний переклад, членування речень, експлікація тощо. Цей інструментарій використовується для того, щоб перетворити українськомовну версію роману на цікавий для підлітків текст, який легко читати. Перекладачка активно вводить у текст українську фразеологію, просторіччя, щоб наблизити роман до українських реципієнтів. До творчих знахідок Н. Римської належить професійне вирішення проблеми передачі йоркширського діалекту, яким говорять персонажі роману «Таємний сад». Для передачі йоркширського діалекту Н. Римська використовує гуцульську говірку.

The article examines the specifics of the reproduction of F. H. Burnett's idiostyle in the Ukrainian translation made by N. Rymska. Analysis of the author's idiostyle is an important stage of the translator's preparatory work in the process of creating a literary translation, because an adequate translation involves the maximum reproduction of the linguistic specificity of the original. The Ukrainian translation school, denying the idea of untranslatability, offers a creative approach to translation, which is based on a professional reading of the author's works, which involves a preliminary acquaintance with the artistic and aesthetic principles of the literary direction, the worldview system of the artist, the analysis of idiosyncratic features, the identification of stylistic constants and dominants. Idiostyle manifests itself at different levels of organization of an artistic work (phonetic, morpheme, lexical, syntactic etc). The analysis of the translation of F. H. Burnett's novel "The Secret Garden" by N. Rymska showed that the translator follows a certain strategy: she consciously agrees to deviate from certain features of the writer's idiostyle in order to modernize the work, adapt it for the target audience – modern Ukrainian teenagers. Among the translation methods used by the translator, there are lexical-semantic substitutions, generalization and specification, lexical modulation, grammatical substitutions, antonymic translation, segmentation of sentences, explication, etc. This toolkit is used to turn the Ukrainian-language version of the novel into a text that is interesting for teenagers and easy to read. The translator actively introduces Ukrainian phraseology and colloquialisms into the text in order to bring the novel closer to Ukrainian recipients. N. Rymska's creative discoveries include a professional solution to the problem of transmitting the Yorkshire dialect spoken by the characters in the novel "The Secret Garden". To convey the Yorkshire dialect, N. Rymska uses the Hutsul dialect.